"ТРОЦЬКІСТСЬКО-ТЕРОРИСТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ" СПРАВА 1936 — сфабрикована політ. справа, що була продовженням розпочатої ще 1934 "справи Ю.Коцюбинського", колиш. голови Держплану УСРР, у минулому — одного з діячів троцькістської опозиції. Заарештований 1934 в Москві, він був перевезений до УСРР, де було проведено низку очних ставок. Зокрема, це були очні ставки Ю.Коцюбинського із заарештованими помічником прокурора Західносибірського краю І.Фалькевичем, нач. сектору легкої пром-сті Держплану УСРР Д.Наумовим-Лекахом, нач. сектору палива й металургії Держплану УСРР Я.Туном, нач. техніко-екон. сектору "Укргіпроводу" Б.Раппортом-Дар’їним. У своїх заявах до кер-ва Державного політичного управління УСРР Ю.Коцюбинський докладно інформував, що від нього вимагали свідчень у певному напрямі, що він давно не має зв’язків із троцькістами. Тим не менш 17 трав-ня 1935 постановою Особливої наради при НКВС СРСР "за контрреволюційну троцькістську діяльність" Ю.Коцюбинський був засуджений до 5-ти років заслання. Трохи раніше постановою тієї ж наради були засуджені 25 комуністів-керівників, яким інкримінувалося створення троцькістської орг-ції, що нібито мала свої групи у Всеукраїнській асоціації марксистсько-ленінських інститутів та в Держплані УСРР (див. "Контрреволюційної троцькістської організації" справа 1935). У жовтні 1936 Ю.Коцюбинського знов заарештували за обвинуваченням у кер-ві "контрреволюційною троцькістсько-терористичною організацією, яка готувала терористичні акти проти керівників партії і радянської влади". Якщо раніше Ю.Коцюбинський категорично заперечував участь у троцькістській діяльності після 1930, тепер він визнав себе винним у створен-ні, за завданням Г.Пятакова, троцькістського центру в Україні. Ці свідчення вписувались у розпрацьовану за завданням Й.Сталіна схему НКВС СРСР про наявність троцькістського підпілля у різних регіонах СРСР. Не випадково в обвинувальному висновку зазначалось, що троцькістське підпілля в УСРР було зв’язане із загальносоюзним троцькістським підпіллям і здійснювало свою діяльність під кер-вом "троцькістсько-зінов’євського об’єднаного центру", що перебував у Москві. 21 жовтня 1936 виїзною сесією Військ. колегії Верховного суду СРСР за участь у "троцькістсько-терористичній організації" в Україні до смерті було засуджено 37 осіб. Ю.Коцюбинського стратили 11 травня 1938. 1956 Гол. військ. прокуратурою СРСР було здійснено додаткову перевірку по цій справі, встановлено незаконні методи слідства і відсутність складу злочину.

1. Шаповал Ю.І. Україна 20—50-х років: Сторінки ненаписаної історії. К., 1993
2. Шаповал Ю.І., Золотарьов В.А. Всеволод Балицький: Особа, час, оточення. К., 2002
3. Політичний терор і тероризм в Україні: ХIХ—ХХ ст.: Історичні нариси. К., 2002