ТРУБЧЕВСЬК (давні назви — Трубеч, Трубецьк) — місто Брянської обл. РФ, райцентр. Розташов. на правому березі Десни (прит. Дніпра). Населення 15 тис. осіб (2010). У минулому належало до Чернігівського князівства і Сіверської землі.

Уперше згадується в літописній оповіді про похід новгород— сіверського кн. Ігоря Святославича на половців (1185): із Т. йшов один з учасників походу, брат Ігоря Всеволод Святославич. За археол. даними, Т. виник у 2-й пол. 12 ст. Дитинець давньорус. міста — городище, яке розташов. на Соборній горі та складається з 2-х частин: внутрішньої — площею 0,2 га (урочище Городок) і зовнішньої — площею 3,6 га. Культ. шар потужністю до 2 м утворений відкладами юхнівської культури, роменської культури, середньовіччя та пізніших часів. Під існуючим Свято-Троїцьким собором та храмом 16 ст., його попередником, П.Раппопорт дослідив рештки мурованого хра-му кінця 12 — поч. 13 ст. Розкопані частини центр. та пн. апсид, пн.-сх. підкупольний стовп та ділянки стін. Храм мав значну подібність до Спаського собору в Новгороді-Сіверському та церкви на Городку в Путивлі. До дитинця прилягає посад площею бл. 17 га, який також мав укріплення. Існує думка (В.Падін), що місто було перенесене в 2-й пол. 12 ст. з ін. місця. Ранній Т. (кінець 10 — серед. 12 ст.) пов’язують із комплексом археол. пам’яток (городище, селище, кургани) біля с. Кветунь (10 км на пд. зх. від сучасного Т.).

Із кінця 12 ст. Т. — центр удільного князівства, яким володіли представники Ольговичів (про що свідчать згадки трубчевських князів у Любецькому синодику). Після приєднання Сіверської землі до Великого князівства Литовського тут князював Дмитро Ольгердович (уперше згадується як трубчевський князь 1379). У 2-й пол. 15 ст. Т. — центр вотчини його нащадків князів Трубецьких. Бл. 1500 вони разом із вотчиною перейшли на службу до вел. кн. моск. Івана III Васильовича. Приєднання Т. до Великого князівства Московського було закріплене договором (перемир’ям) 1503. Князі Трубецькі володіли містом до 1546, із 1553 тут правили воєводи (намісники). За Деулінським перемир’ям 1618 Т. відійшов до Речі Посполитої (належав до Стародубського пов. Смоленського воєводства). Згідно з Полянівським миром 1634 повернувся до Рос. держави.

КОВАЛЕНКО Володимир Петрович, ВОРТМАН Дмитро Якович

1. Раппопорт П.А. Трубчевск. «Советская археология», 1973, № 4
2. Свод памятников архитектуры и монументального искусства России: Брянская область. М., 1997
3. Падин В.А. Среднее Подесенье (Трубчевская округа) в VI—V вв. до н. э. — X—XII вв. н. э. по материалам археологических исследований: Очерки по истории археологии Брянской области, вып. 2. Брянск, 2004 (http://www. archaeology.ru/ONLINE/Padin/padin_oglavlenie.html)