ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ТРИФІЛЬЄВ ЄВГЕН ПАРФЕНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. ТРИФІЛЬЄВ Євген Парфенович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tryfiliev_Y (останній перегляд: 18.03.2022)
ТРИФІЛЬЄВ ЄВГЕН ПАРФЕНОВИЧ

ТРИФІЛЬЄВ Євген Парфенович (1867—17.08.1925) — історик, археограф та археолог. Професор (1911). Н. в м. Маріуполь. Закінчив Маріупольську г-зію, історико-філол. ф-т Харків. ун-ту (1890). Викладав у навч. закладах Харкова та працював зберігачем фондів Музею мист-в та старожитностей при Харків. ун-ті. Захистив магістерську дис. на тему: "Нариси з історії кріпосного права в Росії: Царювання імператора Павла I" (1905). Приват-доцент Харків. ун-ту (1901). Вивчав кургани Куп’янського пов. Харків. губ. Брав участь у роботі 12-го (1902) та 13-го (1905) археол. з’їздів у Харкові та Катеринославі (нині м. Дніпропетровськ). Від 1911 — екстраординарний, а від 1915 — ординарний професор Новорос. ун-ту в Одесі. Викладав навч. курси з рос. історії та історіографії, історії кріпацтва та ін. Від 1920 — зав. кафедри рос. історії в Одес. ін-ті нар. освіти. Очолював соціально-істор. секцію Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. На поч. 1920-х рр. залучений Одес. губернським архів. управлінням до розробки місц. архів. фондів. Співпрацював з Одес. істпартом (див. Істпарти). Член комісії з концентрації і вивчення історико-революц. матеріалів та історії партії. Автор низки праць з історії кріпацтва в Росії кінця 18 ст., Слобідської України 17—19 ст., сел. руху на Херсонщині поч. 20 ст., а також студій, присвячених В.Каразіну. Член Історико-філологічного товариства при Харківському університеті та Моск. археол. т-ва.

П. у м. Одеса.


Праці:
  1. Очерки из истории промышленности Слободской Украины. 1. Селитроварение XVII—XIX вв. В кн.: Сборник Харьковского историко-филологического общества, т. 6. Х., 1894
  2. К биографии В.Н. Каразина: Дело о закладной. Х., 1913
  3. Новые культурные течения в Московском государстве в XVII в. (речь в торжественном годичном акте Новороссийского университета, 1 мая 1913 г.). Одесса, 1913
  4. О Феодосийском музее древностей. Одесса, 1916
  5. Аграрное движение на Херсонщине. В кн.: 1905 год: Сборник. Х., 1925
Література:
  1. Загоровский Е.А. Е.П. Трифильев (некролог). «Вісник Одеської комісії краєзнавства при ВУАН» (Одеса), 1925, № 2/3
  2. Біобібліографічний словник учених Харківського університету, т. 2., ч. 1. Х., 2001
  3. Попова Т.Н. Историография в лицах, проблемах, дисциплинах: Из истории Новороссийского университета. Одесса, 2007
  4. Левченко В. Історична освіта та наука в Одеському інституті народної освіти: Трансформація інфраструктури. В кн.: Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць, вип. 19. К., 2010

Посилання:
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО ПРИ ХАРКІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
  • ІСТПАРТИ
  • КАРАЗІН ВАСИЛЬ НАЗАРОВИЧ
  • ХАРКІВ
  • КУРГАН, НАДМОГИЛЬНИЙ ПАГОРБ
  • МАРІУПОЛЬ
  • ОДЕСА
  • ОДЕСЬКА КОМІСІЯ КРАЄЗНАВСТВА ПРИ ВУАН
  • СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА

  • Пов'язані терміни:
  • ЗАПИСКИ ИМПЕРАТОРСКОГО НОВОРОССИЙСКОГО УНИВЕРСИТЕТА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)