ТРИЗНА. У початковому значенні Т. — складова частина слов’ян. язичницької поховально-поминальної обрядності (військ. ігри, кінні змагання, поминальний бенкет). Про багатозначність терміна свідчать переклади грецькомовних творів на старослов’янську, де словом "тризна" передають поняття, що означають спортивні змагання в палестрі та на стадіоні. Однак щодо слов’янських (насамперед — руських) реалій, то з 12 ст. термін "тризна" означає саме поминальний бенкет, який залишився своєрідним язичницьким реліктом у християн. поховальному обряді. Поминальний бенкет відомий як складова поховально-поминальних відправ не лише у слов’ян, а й в ін. народів. Відповідно у сучасній наук. літературі терміном "тризна" позначають поминальний бенкет у язичницькому поховальному ритуалі незалежно від культурно-хронологічного контексту. Археол. рештки тризнових дій свідчать, що чи не обов’язковим їхнім компонентом були жертвопринесення, які символізували запрошення до участі в бенкеті "мешканців" потойбіччя (божеств та/або померлих предків). Доволі часто під Т. розуміють не лише бенкет, а й увесь комплекс заходів, які спрямовані на вшанування пам’яті померлого та виходять за межі утилітарно необхідних (хоч і ритуалізованих) поховальних операцій — таких, як транспортування тіла та підготовка поховальної споруди.

1. Рыбаков Б.А. Язычество древней Руси. М., 1987
2. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка, т. 4. М., 2004