Бібліографічне посилання: Якубова Л. Д. ЦЕНТРАЛЬНА КОМІСІЯ У СПРАВАХ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН ПРИ ВУЦВК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tsentralna_komisiia (останній перегляд: 15.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЦЕНТРАЛЬНА КОМІСІЯ У СПРАВАХ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН ПРИ ВУЦВК (ЦКНМ при ВУЦВК) утворена 24 квітня 1924 при ВУЦВК для керування рад. буд-вом у середовищі етнічних меншин України, врегулювання міжнац. взаємин у місцях їхнього проживання та здійснення політики коренізації щодо них. До її складу входили голова та кілька членів, які призначалися Президією ВУЦВК для обслуговування єврейс., нім., польс., болг. та молдавської громад. 1925 до складу ЦКНМ ввели працівника по грец. лінії.

Протягом 1925 сформували місцеві осередки ЦКНМ; у 18 округах України почали роботу бюро у справах нац. меншин при окружних виконкомах або уповноважені у справах нац. меншин. На першому етапі існування ЦКНМ було проведено велику роботу стосовно коренізації місц. апарату в місцях компактного мешкання нац. меншин, відродження шкільної мережі та переведення шкіл на нац. мови згідно з Постановою ВУЦВК та РНК УСРР "Про заходи забезпечення рівноправності мов та про допомогу в розвиткові української мови" (1 серпня 1923). Найзначнішим внеском ЦКНМ до історії міжнац. взаємин міжвоєнного періоду в Україні стало здійснення національно-держ. буд-ва, створення нац. сільрад та р-нів. На час 1-ї Всеукр. наради по роботі серед нац. меншин у республіці було практично завершено виділення нац. сільрад, із них: 292 російські, 273 німецькі, 139 польських, 56 єврейських, 45 болгарських, 30 грецьких, 57 молдовських, 13 чеських, 2 білоруські та 1 шведська, загалом же — 872 нац. сільради. На той же час завершилося законодавче оформлення 12 нац. р-нів (7 німецьких, 3 болгарські, 1 польський та 1 єврейський). Протягом 1927—30 кількість нац. рад сягнула 1121: 450 російських, 254 німецькі, 151 польська, 156 єврейських, 16 молдовських (без Автономної Молдав. СРР), 12 чеських, 45 болгарських, 30 грецьких, 4 білоруські, 3 албанські. Завершилося оформлення 26 нац. р-нів (9 російських, 7 німецьких, 3 болгарські, 3 єврейські, 3 грецькі та 1 польський).

З початком колективізації сільського господарства в УСРР/ УРСР відбувся занепад діяльності ЦКНМ, що відображено в новому "Положенні про обласні комісії у справах національних меншин при облвиконкомах" (1932), яке фактично обмежило компетенцію органів у справах нац. меншин культурницькою діяльністю. Протягом 1930—33 місц. апарат комісії через реорганізаційні зміни адм. реформи 1930, переважно внаслідок колективізації було розмито, досягнення коренізації зійшли нанівець. 1934 ЦКНМ була реорганізована у відділ у справах нац. меншин при ВУЦВК (з 1935 — при ЦВК) УРСР. Його діяльність тривала до 1941.

У різні роки в комісії працювали: М.Лобанов (голова), Совцов (голова), М.Василенко (голова), Я.Кантор, І.Гафтель, Я.Саулевич, Ю.Піотрович, Альтшулер, Левицький, С.Ялі, С.Міцев, Д.Мац, Ф.Бітнер, А.Дівіджієв, А.Гітлянський, А.Глинський.