Бібліографічне посилання: Пиріг Р.Я. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ УКРАЇНИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tsentralnyj_arkhiv (останній перегляд: 15.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ УКРАЇНИ (ЦДАГО України) створений у жовтні 1991 на базі документів колиш. Архіву ЦК Компартії України, який функціонував у різні часи як самостійна установа або як структурний підрозділ науково-дослідних ін-тів партії. 1929 був започаткований Єдиний парт. архів як один із філіалів Центр. парт. архіву Ін-ту ім. В.Леніна. Архів діяв у складі Ін-ту історії партії та Жовтневої революції в Україні при ЦК КП(б)У на правах відділу. Як самостійна установа Центр. парт. архів ЦК КП(б)У проіснував із грудня 1939 по червень 1945, потім знову перейшов на правах сектору до Укр. філіалу Ін-ту Маркса—Енгельса—Леніна при ЦК ВКП(б) (із 1953 — Ін-т історії партії ЦК Компартії України — філіал Ін-ту Маркса—Енгельса—Леніна при ЦК КПРС; із 1956 — Інститут історії партії при ЦК Компартії України — філіал Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС). 1989 реорганізований в Архів ЦК у складі Ін-ту політ. досліджень ЦК Компартії України.

Відповідно до Положення про Ін-т історії партії та Жовтневої революції в Україні при ЦК КП(б)У в Єдиний парт. архів КП(б)У мали концентруватися документи ЦК КП(б)У, Центр. контрольної комісії КП(б)У, ЦК ЛКСМУ, комуніст. фракцій респ. рад., профспілкових органів і громад. орг-цій, документи ліквідованих 1925 губернських та повітових парт. і комсомольських органів, спогади учасників революц. руху, фотоілюстративні матеріали історико-парт. характеру. Уже в перші роки роботи до Єдиного парт. архіву з поточного архіву ЦК КП(б)У надійшли документи його відділів по 1926 включно. Понад 2 тис. справ передано із ЦК ЛКСМУ, значна кількість документів була отримана від парт. секцій окружних істор. архівів. На 1 січня 1941 в архіві зберігалося понад 200 тис. справ. З початком Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 частина фондів архіву була евакуйована до м. Челябінськ (нині місто в РФ), проте вивезти всі документи на схід не вдалося: через нестачу транспортних засобів значна їх кількість була спалена. Архів втратив бл. 144 тис. одиниць зберігання.

Протягом 1945—50 ЦК КП(б)У передав на зберігання до архіву понад 60 тис. справ, серед них — матеріали з’їздів, конференцій і пленумів ЦК із 1925 по 1941, документи його відділів. 1947—50 надійшло понад тисячу справ з архівів обкомів КП(б)У — протоколи конференцій, пленумів і засідань бюро обласних, окружних, міських к-тів партії. Після ліквідації Комісії з історії Великої Вітчизн. війни при АН УРСР 1949 Ін-ту історії партії було доручено прийняти на зберігання документи Українського штабу партизанського руху, партизан. з’єднань і загонів.

Доба "перебудови" змусила ЦК КПУ піти на певне розширення доступу до фондів архіву та публікацію документів з "білих плям" історії, зокрема Голодомору 1932—1933 років в УСРР.

Статус держ. установи і сучасну профілізацію архів отримав після передачі документів Компартії України на держ. зберігання відповідно до Указу Президії ВР України від 27 серпня 1991 і постанови КМ України від 25 жовтня 1991. Наказом Гол. архів. управління при КМ України від 1 листопада 1991 "Про перетворення колишнього Архіву ЦК Компартії України у Центральний державний архів громадських об’єднань України" затверджено нову структуру архів. установи, створено осн. відділи, лабораторію реставрації та мікрофільмування. До документів тотально таємного архіву було відкрито публічний доступ.

Документальна база ЦДАГО України на 1 січня 2013 складала 200 фондів, 573 описи, понад 285 тис. справ.

Осн. комплексом документів архіву є фонди ЦК Компартії України і ЦК ЛКСМУ, а також політ. партій, орг-цій і груп, які діяли в Україні в 1920-ті рр. У фонді ЦК Компартії України відклалися стенограми з’їздів і конференцій, документи вищого парт. кер-ва — політбюро, оргбюро, секретаріату за період з 1918 по 1991. Вони дають повне уявлення про внутр. політику, формування тогочасної партійно-держ. системи, процеси екон., госп. та культ. життя. Документи партійно-держ. кер-ва республіки дають можливість простежити розробку й реалізацію в Україні репресивної політики сталінізму (проведення колективізації та розкуркулення, Голодомор 1932—33, переслідування інтелігенції тощо). Масив документів повоєнної доби дає змогу простежити розвиток ідеологічних процесів у сусп-ві, боротьбу влади з різноманітними проявами інакомислення, позицію партійно-держ. кер-ва України, його стосунків із союзним центром. Відображені й такі сторінки новітньої історії, як голод 1946—1947 років в УРСР, національно-визвольний рух на західноукр. землях, передісторія, перебіг та наслідки Чорнобильської катастрофи 1986.

Документи періоду визвол. змагань (1918—20) висвітлюють діяльність ряду політ. партій: Української комуністичної партії (боротьбистів), Української партії лівих соціалістів-революціонерів (борбистів), Української комуністичної партії, Української партії соціалістів-федералістів, Української соціал-демократичної робітничої партії та ін.

Архів зберігає фонди єврейс. політ. партій (Бунд, Комфарбанд, Поалей-Ціон, сіоністські орг-ції, місц. к-ти цих партій, молодіжні орг-ції) за 1902—31.

У ЦДАГО України зосереджено архіви Укр. штабу партизан. руху, численних партизан. загонів, у т. ч. й тих, що діяли в Польщі й Чехословаччині.

Відповідно до Указу Президії ВР України від 9 вересня 1991 про передачу документів колиш. КДБ УРСР на держ. зберігання архів прийняв понад 34 тис. архівно-слідчих справ репресованих у м. Київ та Київській області. Його колекції поповнилися документами Музею визвольної боротьби України (т. зв. Празький архів), які відображають діяльність укр. еміграції в міжвоєнний період.

В архіві розгорнуто роботу з комплектування і науково-тех. обробки документів сучасних політ. партій — Народного руху України, Української республіканської партії, Ліберальної партії України, Демократ. партії України, Соціаліст. партії України, Партії "Реформи і порядок" та ін.

Ефективний пошук інформації забезпечує науково-довідковий апарат архіву, у т. ч. — тематичні та персональні (за особовим складом партизан. з’єднань і загонів, парт., комсомольських і рад. працівників) картотеки, локальна база даних за фондом архівно-слідчих справ репресованих, покажчики, довідкові та документальні видання. Путівник по фондах і колекціях архіву (2001) представлений також онлайновою версією.

Архів провадить інтенсивну видавничу діяльність. Серед документальних видань останнього десятиліття — "Літопис УПА: нова серія" (т. 3—10, 2001—07), "Красные партизаны Украины, 1941—1944 гг.: малоизученные страницы истории" (2006), "Винниченко й українська соціал-демократія" (2008), "Голодомор 1932—1933 років в Україні: злочин влади — трагедія народу" (2008), "Українська політична еміграція 1919—1945" (2008), "Провісники свободи, державності і демократії: Документи і матеріали: до 20-ї річниці створення Народного руху України" (2009), "Партизанская война на Украине: дневники командиров партизанских отрядов и соединений, 1941—1944" (2010), "Родня: полиция и партизаны, 1941—1944: на примере Украины" (2011).

Офіц. веб-сайт архіву: http:// www.cdago.gov.ua.