Бібліографічне посилання: Кісіль І.М. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У КИЄВІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tsentralnyj_istorychnyj (останній перегляд: 15.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ, м. Київ (ЦДІАК України) — центр. держ. архівна установа, одна з найдавніших в Україні. Створена на виконання постанови РНК СРСР від 29 березня 1941 № 723 "Про затвердження Положення про Державний архівний фонд та мережі державних архівів" наказом НКВС УРСР від 1 жовтня 1943 № 021 "Про реорганізацію державних архівів Української РСР у відповідності із затвердженою РНК СРСР мережею". До складу ЦДІА УРСР повністю ввійшли фонди попередника — Центр. архіву давніх актів у м. Києві (заснований 1852), а також частина фондів Центр. архіву революції в м. Харкові і Київ. обласного істор. архіву (заснований 1922). Під час Другої світової війни архів утратив 2/3 свого фондового складу. Корпус Київ. ун-ту, в якому розміщувався Центр. архів давніх актів у м. Києві, було вщент зруйновано. Фактично вціліли лише ті документи, які під час війни опинилися за межами Києва: евакуйовані рад. адміністрацією в тил й вивезені окупаційною владою 1943 до архів. центру в м. Троппау (нині м. Опава, Чехія). Під час гітлерівської окупації продовжував функціонувати під назвою Гол. істор. архів ім. В.Антоновича (1941—43).

ЦДІА УРСР 1944 поновив роботу. Йому були надані приміщення бурси на території Софійського заповідника (див. "Софія Київська"), сховища у Покровській та Економічній церквах Києво-Печерської лаври, напівпідвальне приміщення по вул. Короленка, 15. У цьому самому році з м. Златоуст (нині місто Челябінської обл., РФ) було реевакуйовано понад 100 тис. одиниць зберігання. За "Планом комплектування ЦДІА УРСР на 1944—1948 рр." (1944) держ. архіви Він., Дніпроп., Житомир., Миколаїв., Одес., Полтав., Харків. та Черніг. областей мали передати на постійне зберігання до ЦДІА УРСР фонди центр. органів влади, адм. та суд. установ, фонди реліг. установ, які діяли на території України до 1917, особові фонди видатних діячів, ін. профільні документи. Передавання документів та їхня концентрація в ЦДІАК України не припинялися до кінця 1960-х рр. До архіву надходили також документи та їхні копії із Центр. держ. архіву давніх актів СРСР, Центр. держ. архіву літератури та мист-ва СРСР, архіву АН СРСР, ін. архів. установ. 1970 архів переміщено до Комплексу споруд центр. держ. архів. установ України (м. Київ, вул. Солом’янська, 24). 1971 з ліквідованого філіалу ЦДІА УРСР у м. Харкові до ЦДІАК перевезено понад 150 тис. одиниць зберігання.

У перші повоєнні роки при архіві функціонувала історико-архівна аспірантура під кер-вом А.Введенського, М.Рубача, К.Гуслистого. Протягом 1945—55 рр. 18 працівників архів. установ захистили канд. дис. 1957 при ЦДІА УРСР створено Вчену раду, до складу якої ввійшли провідні архівісти та історики (І.Бутич, І.Гуржій, І.Волощук, П.Лавров, М.Рубач, Г.Пшеничний, В.Стрельський, В.Шелудченко, Й.Щербина та ін.).

У повоєнні десятиліття в інформаційній сфері гол. пріоритетом діяльності архіву була підготовка тематичних збірників документів. Серед документальних видань 1940—60-х рр.: "Революція 1905—1907 рр. в Україні", "Україна перед Визвольною війною 1648—1654", "Український народ у Вітчизняній війні 1812 року", "Устим Кармалюк", "Воссоединение Украины с Россией: документы и материалы" (т. 1—3), "Документы об освободительной войне украинского народа: 1648—1654", "Документи Богдана Хмельницького: 1648—1657". У 1970—80-х рр. тематика документальних публікацій обмежувалася майже виключно серіями з історії робітн. і сел. рухів. У 2-й пол. 1980-х — на поч. 1990-х рр. тематика археогр. публікацій зосереджувалася на ранньомодерній добі ("Торгівля на Україні ХIV — середина ХVII ст.: Волинь і Наддніпрянщина", "Описи Київського намісництва 70—80 років XVIII ст.: описово-статистичні джерела"). Ранній Новий час залишається осн. хронологічним маркером у видавничій діяльності ЦДІАК України в роки незалежності (корпусне видання "Архів Коша Нової Запорозької Січі: 1734—1775", "Руська (Волинська) Метрика: регести документів Коронної канцелярії для українських земель (Волинське, Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства): 1569—1673", "Книга Київського підкоморського суду (1584—1644)", "Володимирський гродський суд: подокументні описи актових книг, вип. 1: справи 1—5: 1566—1570", "Національно-визвольна війна в Україні: 1648—1657: збірник за документами актових книг", ""Пакти і Конституції” Української козацької держави (до 300-річчя укладення)", "Сковорода Г.С. Ізраїльський Змій").

Із 1992 архів має сучасну назву: Центр. держ. істор. архів України, м. Київ. Таємні фонди (жандармських управлінь та відділень, охоронних відділень, військ. судів, прокурорів, спец. комісій) розсекречено й удоступнено для користувачів. Станом на поч. 2013 в архіві зберігаються 1618 фондів, 1 300 331 одиниця зберігання. Каталог архіву (формується з 1954) нараховує понад 1 млн карток. Створюється сучасна інформаційна система, функціонують облікові й тематичні локальні бази даних.

Хронологія документів архіву охоплює період від часу перебування Правобережжя у складі Великого князівства Литовського (14 ст.) до Лютневої революції 1917 в Росії. Найдавніша пам’ятка — Євангеліє грец. мовою на пергамені 13 ст.; найстаріший документ — грамота рус. старости Отто з Пільче 1369. Найціннішу частину документального зібрання ЦДІАК України складають бл. 2 тис. актових книг судово-адм. і станових установ Правобережної України (Київського воєводства, Волинського воєводства, Брацлавського воєводства та Подільського воєводства 16—18 ст. — гродських судів, земських судів, підкоморських судів, конфедератських судів, магістратів, ратуш). Адм.-тер. устрій, політ. та екон. розвиток Гетьманщини кінця 17—18 ст. відображено у фондах Генеральної військової канцелярії, першої Малоросійської колегії, Канцелярії міністерського правління, Канцелярії гетьмана К.Розумовського, Генерального військового суду, Генеральної скарбової канцелярії, полкових канцелярій, сотенних канцелярій, магістратів та ратуш, Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 (т. зв. Румянцевського опису). Історія Слобідської України кінця 17 — 18 ст. представлена фондами губернських, воєводських та провінційних канцелярій, полкових канцелярій, комісарських правлінь, Слобідсько-Укр. вотчинного департаменту. Історія запор. козацтва 1730—70-х рр. відбилася у фонді Коша Запорозької Січі. Ліквідація автономії Укр. козац. д-ви та її владних інституцій, входження Правобереж. України після поділів Польщі 1772, 1793, 1795, запровадження на цих територіях органів управління за загальноімперським зразком висвітлені у фондах Канцелярії Малорос. генерал-губернатора, другої Малорос. колегії, Брацлавського, Київ., Катериносл., Новгород-Сіверського, Подільського, Харків., Черніг. намісницьких правлінь, магістратів.

Осн. масив документів архіву складають фонди місц. установ та відомств Рос. імперії 19 — поч. 20 ст. (фонди Канцелярії київ., подільського і волин. генерал-губернатора, канцелярій генерал-губернаторів та військ. губернаторів, палат держ. маєтностей, люстраційних комісій; жандармських управлінь, охоронних відділень, поліції та установ суду і прокуратури; Київ. цензурного к-ту, Канцелярії київ. окремого цензора, Київ. тимчасового к-ту у справах друку; Київського та Харківського навчальних округів, Київської духовної академії, Київ. семінарії, Кременецького ліцею, в яких зібрані відомості про становлення початкової, середньої, спец. та вищої освіти, діяльність Київського та Харківського університетів тощо).

Події періоду Першої світової війни відбилися у фондах штабу та канцелярії військ. генерал-губернатора Галіції, Управління гол. уповноваженого Рос. т-ва Червоного Хреста при арміях Пд.-Зх. фронту, Управління гідротех. робіт при арміях Пд.-Зх. фронту, Управління інженерно-буд. дружин, Управління окремого начальника дорожніх робіт армій Пд.-Зх. фронту, К-ту Всерос. земського союзу Пд.-Зх. фронту, К-ту Всерос. союзу міст Пд.-Зх. фронту, Управління уповноваженого Всерос. земського союзу Буковинсько-Галицького району, Уповноваженого Всерос. союзу міст у Галичині. Історію духовного життя, історію правосл., римсько-катол., лютеранської та ін. церков, національно-реліг. спільнот відображають документи Київської та Переяславсько-Бориспільської духовних консисторій, фонди Києво-Печерської лаври, Софійського митрополичого дому, Києво-Флорівського, Києво-Видубицького та ін. монастирів. Окремий джерельний масив для генеалогічних та демографічних досліджень складають сповідні розписи та метричні книги реліг. установ різних релігій населених пунктів сучасної Київської області. У збірці архіву — колекційні фонди (Київської археографічної комісії, Історичного товариства Нестора-літописця, "Серія Б", "Нова Серія"), родинні й особові фонди громад., політ. і наук. діячів (фонди Ґалаґанів, Деркачів, Лукашевичів, Пассеків, Скоропадських, Стороженків, Терещенків, Ханенків, а також В.Антоновича, Д.Багалія, Грушевських, М.Довнар-Запольського, В.Іконникова, О.Кістяківського, Ю.Кулаковського, О.Потебні, М.Сумцова та ін.).

Офіц. веб-сайт архіву: http:// cdiak.archives.gov.ua.