Бібліографічне посилання: Кентій А.В. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ШТАБ ПАРТИЗАНСЬКОГО РУХУ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tsentralnyj_shtab (останній перегляд: 15.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ШТАБ ПАРТИЗАНСЬКОГО РУХУ (ЦШПР) — оперативно-бойовий орган, створений згідно з постановою Державного комітету оборони СРСР (ДКО СРСР) від 30 травня 1942 для об’єднання кер-ва партизан. рухом та його дальшого розвитку на окупованій території. До керівного ядра ЦШПР увійшли: від ЦК ВКП(б) — П.Пономаренко, нач. штабу, від НКВС СРСР — В.Сергієнко, від розвідуправління наркомату оборони СРСР — Т.Корнєєв. ЦШПР підпорядковувався Ставці Верховного головнокомандування ЗС СРСР і діяв на підставі директив ЦК ВКП(б) і ДКО СРСР. У вересні—листопаді 1942 штаб працював під кер-вом головнокомандувача партизан. рухом. 7 березня — 16 квітня 1943 згідно з постановою ДКО СРСР ЦШПР тимчасово припинив свою діяльність, а з 17 квітня 1943 відновив її. На цьому етапі на ЦШПР покладалося кер-во партизан. рухом на території Білорус., Литов., Латв., Естон. та Карело-Фінської РСР, Ленінгр., Калінінської, Смоленської, Орловської, Курської областей, Крим. АРСР, Краснодарського краю РРФСР. Із підпорядкування ЦШПР був виведений Український штаб партизанського руху. 13 січня 1944 ДКО СРСР ухвалив постанову про розформування ЦШПР і поклав кер-во партизан. рухом на зазначених теренах на ЦК компартій союзних республік, обкоми партії, обласні та фронтові штаби партизан. руху.

Структура ЦШПР складалася з командування, секретаріату та відділів (потім управлінь): оперативного, інформаційно-розвідувального, зв’язку, підготовки партизан. кадрів, матеріально-тех. забезпечення, загального. При штабі перебували центр. радіовузол, пункти збирання резервів кадрів, а також центр. школа № 1 організаторів партизан. руху, центр. школа № 2 підготовки партизан. кадрів, центр. школа № 3 з підготовки розвідників, вища оперативна школа особливого призначення (диверсійна).

До системи кер-ва партизан. рухом входили респ. та обласні штаби партизан. руху і фронтові штаби партизан. руху, на базі яких з часом були створені представництва ЦШПР при військ. радах відповідних фронтів. У березні 1943 ЦШПР передав свої представництва при військ. радах Воронезького фронту, Південно-Західного фронту та Південного фронту в підпорядкування Укр. штабу партизан. руху.

У рамках покладених на нього завдань ЦШПР впродовж 1942—43 здійснив низку заходів, спрямованих на координацію та активізацію дій партизанів на всій окупованій території СРСР. Зокрема, за вказівками штабу в жовтні—листопаді 1942 було здійснено передислокацію партизан. з’єднань С.Ковпака і О.Сабурова із Сумської області на територію Правобережної України. У липні—вересні 1943 ЦШПР організував і провів операцію під назвою "Рейкова війна", яка мала велике значення для зривання оперативних перевезень нім. та румун. військ під час Курської битви 1943, в боях за Орел, Бєлгород (нині обидва міста в РФ), Харків.

Діяльність ЦШПР відіграла важливу роль в удосконаленні кер-ва партизан. рухом на окупованій території СРСР, забезпеченні взаємодії партизанів з військами Червоної армії, організації розвідувальної та диверсійно-підривної роботи у ворожому тилу. Через ЦШПР вдавалося вирішувати складні питання забезпечення партизан. формувань зброєю, боєприпасами, засобами зв’язку, ін. спорядженням.