Бібліографічне посилання: Маковська Н.В. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ І УПРАВЛІННЯ УКРАНИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tsentralnyj_vyschykh (останній перегляд: 15.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ (ЦДАВО України) — одна із провідних держ. архів. установ України, веде свою історію з 1921 — від заснування Центр. архіву революції, в якому було зосереджено документи з історії революц. руху та документи центр. держ. установ із 1917, що становлять частину фондів сучасного ЦДАВО України. До фондів архіву ввійшли також документи, які зберігалися у створеному 1926 Центр. архіві праці та Всеукр. центр. держ. архіві (1930). Постановою РНК СРСР від 29 березня 1941 № 729 "Про затвердження положення про державний архівний фонд Союзу РСР і мережі державних архівів СРСР" передбачалося створення Центр. держ. архіву Жовтневої революції і соціаліст. буд-ва УРСР (ЦДАЖР УРСР) у м. Київ. У липні 1941 три центр. архіви, які передбачалося об’єднати у ЦДАЖР УРСР, були евакуйовані до м. Златоуст (нині місто Челябінської обл., РФ). У листопаді 1943 їх було реевакуйовано. Наказом наркома внутр. справ УРСР від 1 грудня 1943 № 021 створювався Центр. держ. архів Жовтневої революції та соціаліст. буд-ва в м. Київ та його філіал у м. Харків. У вересні 1945 ЦДАЖР УРСР переведено до м. Харків. 1958 філіал архіву в м. Харків було ліквідовано.

Згідно з постановою РМ УРСР від 25 грудня 1969 № 688 ЦДАЖР УРСР було переведено до м. Київ та розміщено в комплексі центр. архів. споруд по вул. Солом’янській, 24. Постановою РМ УРСР від 6 червня 1980 № 383 назву архіву змінено на Центр. держ. архів Жовтневої революції, вищих органів держ. влади і органів держ. управління УРСР. 1978 архів нагороджено Почесною Грамотою Президії ВР УРСР.

Постановою КМ України від 21 липня 1992 № 415 установі надано сучасну назву — Центр. держ. архів вищих органів влади і управління України.

За обсягом фондів ЦДАВО — найбільший із центр. держ. архівів України. На 1 січня 2013 в 3371 фонді архіву налічується 2 115 662 справи за 5807 описами.

У зібраннях архіву представлено документальні свідчення діяльності різних владних структур, що функціонували на терені України у 20 ст.: Української Центральної Ради і Української Народної Республіки (березень 1917 — квітень 1918), Української Держави гетьмана П.Скоропадського (квітень—листопад 1918); Директорії УНР (листопад 1918 — лютий 1919), УСРР та УРСР (1917—91), незалежної України (з 1991). В архіві зберігаються документи періоду Української революції 1917—1921, серед яких: Універсали УЦР, проекти Конституції УНР (грудень 1917) та Конституції Укр. Д-ви (1918), Універсал (Акт) про злуку ЗУНР з УНР 22 січня 1919. Їх доповнюють документи про нац. символіку, мову, громадянство, документи Західноукраїнської Народної Республіки, Карпатської України.

В архів. масиві рад. періоду історії України відклалися документи всеукр. з’їздів Рад депутатів трудящих, Верховної Ради УРСР (до січня 1937 — Всеукраїнський центральний виконавчий комітет), Ради міністрів УРСР (до березня 1946 — Рада народних комісарів УРСР), ін. органів держ. влади і управління, установ, підпр-в і орг-цій респ. рівня, профспілок, громад. об’єднань, реліг. організацій. Серед нових надходжень — документи кінця 1980-х — поч. 1990-х рр. про становлення незалежної України, зокрема, Акт проголошення державної незалежності України, документи щодо підготовки та прийняття Конституції України 1996.

Здобутки наук. і культ. праці, громад. діяльності укр. еміграції міжвоєнного періоду, діяльність держ. органів УНР та військ. орг-цій представлено в документальному комплексі т. зв. Празького архіву.

У березні 1996 ЦДАВО України поповнився документами Державного центру УНР на еміграції за 1946—92, що надійшли з Канади. У липні 1999 до архіву надійшли документи Місії УНР у Швейцарії за 1919—24.

Значним за обсягом та інформативністю є масив фондів періоду Другої світової війни. Серед них — архіви центр. та місц. органів окупаційної влади, органів місц. сaмоврядування, орг-цій і підпр-в, що функціонували на території України під час окупації; документальні фонди Організації українських націоналістів і Української повстанської армії. Колекцію документів Оперативного штабу райхсляйтера Розенберга у вигляді повнотекстової бази даних представлено на сайті архіву.

Довідковий апарат архіву — систематичний, геогр., іменний каталоги, предметно-тематичні та іменні картотеки, міжфондові та фондові покажчики, тематичні та фондові огляди, бази даних. Завершується підготовка повного сучасного путівника за фондами. Анотований реєстр описів фондів удоступнений на веб-сайті архіву.

Щороку до ЦДАВО України надходять документи понад 300 установ-джерел комплектування, серед яких Адміністрація Президента України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Генеральна Прокуратура України, Вища рада юстиції України, міністерства, інші центр. органи влади.

Офіц. веб-сайт архіву: http:// tsdavo.org.ua.