Бібліографічне посилання: Федорова Л.Д. ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ ПРИ КИЇВСЬКІЙ ДУХОВНІЙ АКАДЕМІЇ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tserkovno_arkheolohichnyj (останній перегляд: 15.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ ПРИ КИЇВСЬКІЙ ДУХОВНІЙ АКАДЕМІЇ — перший такого типу музей в Рос. імперії. Заснований 1872 з ініціативи Церковно-археол. т-ва при Київ. духовній академії. 1878 відкрився для огляду. Містився у Старому академічному корпусі на території Київського Братського Богоявленського монастиря. Станом на 1915 збірка музею налічувала бл. 49 тис. одиниць зберігання: археол. знахідки з Єгипту, Греції, причорномор. грец. колоній, старожитності кам’яного, бронзового і залізного віків, скіфів, сарматів, Київської Русі ; культові предмети високої худож. та істор. цінності; надзвичайно багата колекція ікон, серед яких були рідкісні синайські та афонські ікони 6 ст., написані восковими фарбами; портрети церк. діячів, велика збірка рукописів, меморіальні пам’ятки (зокрема Петра Могили ), монети і медалі, стародруки, цінне зібрання книжок, акварелі, гравюри, фотографії церк. і монастирських споруд, скульптура. Колекції музею відображали дохристиян. і християн. вірування та реліг. мист-во народів багатьох країн світу. Комплектувався коштом т-ва, за рахунок подарунків церков і монастирів, наук. і просвітницьких установ і т-в, навч. закладів, приватних осіб. Серед цінних приватних колекцій, переданих музею, були збірки Порфирія (Успенського; сх. старожитності), А.Муравйова, М.Леопардова (зокрема монети), Філарета (Філаретова; ікони), Т.Вержбицького (юдаїка), Модеста (Люблінського; ламаїстські та шаманські культові речі). Музей виконував не тільки навч. функції, а й був авторитетною наук. установою. За його прикладом було створено аналогічні заклади при Петерб. і Моск. духовних академіях. Визначальну роль у розбудові та діяльності музею відіграв М.І.Петров — директор 1878—1919. Завдяки його дослідженням музейних колекцій та їх публікації вони були введені до широкого наук. і сусп. обігу. До поч. 1910-х рр. музей був загальнодоступним. Зі встановленням рад. влади і припиненням діяльності Київської духовної академії в 1920 закрили і музей, а його колекції у 1920-х рр. розподілили поміж різними музейними, архів. та бібліотечними закладами. Частину ікон було вивезено під час окупації Києва гітлерівськими військами до Німеччини і не повернено.