ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЦИТОВИЧ ПЕТРО ПАВЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Самойленко О.О., Усенко I.Б. ЦИТОВИЧ Петро Павлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tsytovych_Petro (останній перегляд: 15.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЦИТОВИЧ ПЕТРО ПАВЛОВИЧ

ЦИТОВИЧ Петро Павлович (19 (07).10.1843, за ін. даними, 1844 — 01.11(19.10).1913) — правознавець, публіцист. Д-р цивільного права (1873), професор (1873). Н. в Чернігівській губернії. 1866 закінчив юрид. ф-т Харків. ун-ту та був залишений у ньому професорським стипендіатом кафедри цивільного права. У лютому 1870 захистив магістерську дис. на тему: "Вихідні моменти в історії російського права спадкування". Потім перебував у закордонному наук. відрядженні, під час якого в січні 1871 затверджений штатним доцентом кафедри цивільного права Харків. ун-ту. Після повернення у квітні 1873 захистив докторську дис. за монографією "Гроші в галузі цивільного права". У травні 1873 обраний доцентом, а в жовтні 1873 — екстраординарним професором кафедри цивільного права Новорос. ун-ту в Одесі. Викладав курси торг. і вексельного права, у січні 1874 обраний ординарним професором і став читати курс цивільного права. Із 1880 — на службі у Правительствуючому Сенаті. 1881—83 перебував у наук. відрядженні за кордоном (Німеччина). 1884 став ординарним професором кафедри торг. права Київ. ун-ту, а згодом був переведений на кафедру цивільного права з додатковим дорученням читати лекції з торг. права. 1894, у зв’язку з призначенням членом ради міністра фінансів Рос. імперії, переїхав до Санкт-Петербурга. Одночасно (із вересня 1890) працював у Петербурзькому університеті на кафедрі торг. права: завідувач, від серпня 1903 — заслужений професор. У квітні 1911 призначений сенатором. Брав участь у підготовці Вексельного статуту та кількох законопроектів.

Досліджував проблеми цивільного права, питання торг. і вексельного права. Осн. праці: "Лекції з торговельного права, що читаються в Новоросійському університеті" (вип. 1—2, 1873—74), "Курс російського цивільного права, т. 1: Загальна частина. Вчення про джерела права" (1878), "Нарис основних понять торговельного права" (1886), "Курс вексельного права", "Зобов’язання: конспект лекцій з російського цивільного права" (обидві — 1887), "Морське торговельне право" (1889), "Підручник торговельного права" (1891), "Нариси з теорії торговельного права" (1901—02).

П. у м. С.-Петербург.

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Завадский А.В. Петр Павлович Цитович: Краткий очерк научной деятельности (1844—1913). М., 1913
  2. Удинцев В.А. Петр Павлович Цитович. Пг., 1914
  3. Синайский В.И. Памяти Петра Павловича Цитовича. В кн.: Труды Киевского юридического общества за 1911, 1912, 1913 и 1914 гг. К., 1915
  4. Цитович И.К. Петр Павлович Цитович — профессор права, писатель и государственный деятель. «Государство и право», 1994, № 2
  5. Белов В. «...Несомненно знающий и испытанный цивилист». В кн.: Цитович П.П. Очерк основных понятий торгового права. М., 2001
  6. Самойленко О.О., Усенко I.Б. Цитович Петро Павлович. В кн.: Антологія української юридичної думки, т. 6. К., 2003

Посилання:
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)