ТУГАЙ-БЕЙ (початок 17 ст. — п. 1651) — політ. і військ. діяч Кримського ханату 17 ст., один із найпослідовніших прихильників союзу Крим. ханату з Укр. козацькою д-вою. Походив з роду Аргин — одного з найвпливовіших у Криму. Мав братів і сестер, зокрема Султана Гельді — мурзу, зятем якого був відомий татар. поет Джан Мухамед (загинув під час Жовтоводської битви 1648). Його родичем був відомий татар. полководець Муфту-заде Абдулла Челебі. Між 1642—44 за правління хана Мегмед-Гірея IV став ор-беєм. Брав участь у невдалій Охматівській битві проти військ Речі Посполитої (30 січня 1644), в успішних походах на Моск. д-ву 1644—45, у боротьбі за Азов. Роль Т.-б. зросла у правління хана Іслам-Гірея III (1644—54), котрий тяжів до союзу з козаками. Унаслідок укладення Бахчисарайської угоди про союз між Військом Запорозьким та Крим. ханатом виступив з ординським авангардом на допомогу укр. повстанцям. Брав активну участь у переможних Жовтоводській битві 1648 і Корсунській битві 1648, пізніше командував військами Крим. ханату під час походу Б.Хмельницького 1648, брав участь в облозі Львова та Замостя (нині м. Замосць Люблінського воєводства, Польща). Після короткотривалого перебування в Криму він на поч. 1649 прибув із частиною орди до Б.Хмельницького і взяв участь у кампанії того року, відзначившися під час Зборівської битви 1649. Під час Берестецької битви 1651 був, очевидно, тяжко поранений, і його хворого перевезли до Акермана (нині м. Білгород-Дністровський). Перед смертю заповідав своє майно на побудування мечеті, медресе і текіє (обителі) для дервішів.

Дж.: Hadzi Mechmed Senai z Krymu. Historia chana Isłam Giereja III. Warszawa, 1971; Туранли Ф.Г. Літописні твори М. Сенаї та Г. Султана як історичні джерела. К., 2000.

1. Стороженко І.C. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини XVII століття, кн. 1. Дніпропетровськ, 1996
2. Його ж. Кримський полководець Тугай-бей. В кн.: Корсунський часопис, вип. 5. Корсунь-Шевченківський, 1997