ТУХОЛЯ — табір на заході Польщі (поблизу м. Тухоля; нині місто Куявсько-Поморського воєводства), в якому 1914—23 перебували полонені та інтерновані солдати рос. армії, Української Галицької армії та Армії Української Народної Республіки. Заснований нім. владою в роки Першої світової війни для полонених рос. армії. Під час українсько-польської війни 1918—1919 до табору поступали полонені УГА, а після війни — галичани з ін. таборів, яким МВС Польщі не дозволило повернутися на батьківщину. 1920 в Т. перекинуто бл. 3 тис. стрільців і старшин двох галицьких бригад Червоної Української Галицької армії, які перейшли на бік союзницьких польсько-укр. військ під час їхнього походу на Київ. Серед них перебував колиш. командувач УГА генерал-чотар М.Тарнавський. Користуючись близькістю нім. та чеського кордонів, полонені масово втікали, здебільшого до Чехословаччини (до 1,9 тис. осіб упродовж 1920). Унаслідок важких санітарних і побутових умов 1914—21 у таборі померли більше 17 тис. осіб. На місці поховань зберігся військ. меморіал.

1. Кривава книга, ч. 2. Відень, 1921
2. Колянчук О. Незабутні могили. Львів, 1993
3. Karpus Z. Jeńcy i internowani rosyjscy i ukraińscy na terenie Polski w latach 1918—1924. Toruń, 1997
4. Колянчук О. Українська військова еміграція у Польщі (1920—1939). Львів, 2000