ТУМАНСЬКИЙ Федір Осипович (1757—10.12.1810) — учений, археограф, перекладач, видавець, бібліофіл. Чл.-кор. Петерб. АН (1779). Виходець із козацької старшини (див. Туманські). Родом з Глухівщини. Імовірно, навч. в Київ. академії, 1773 записався до Кенігсберзького ун-ту, де вивчав право, філософію, історію. Був обраний членом Прусського наук. т-ва. 1778 повернувся до Глухова. Мав намір написати "Історію Малоросії", з приводу чого звертався з листом до конференц-секретаря Петерб. АН Й.-А.Ейлера із проханням надати йому копії давніх літописів. Із цією ж метою збирав старовинні рукописи та документи. Розробив кілька проектів, здійснення яких сприяло б поширенню наук. знань у Лівобережній Україні. Це — відкриття в Глухові філії Петерб. АН та книгарні, яка поширювала б наук. видання. Ін. наміром Т. було здійснити опис Лівобереж. України, для якого він розробив спец. опитувальник і запропонував 1779 малорос. генерал-губернаторові П.Румянцеву-Задунайському розіслати його всім магістратам, полковим канцеляріям і сотенним канцеляріям та зібрати інформацію про час заснування населених пунктів, природні умови, кількість населення, землеробство, ремесла, торгівлю, монастирі, школи, а також указати антропологічні характеристики населення, мову, одяг та ін. Його проект не був здійснений, але опитувальник пізніше використали Д.Пащенко при укладанні "Описания Черниговского наместничества" (1781) та О.Шафонський у праці "Черниговского наместничества топографическое описание" (1783).

Як більшість освічених вихідців з Лівобереж. України, пов’язував свою кар’єру зі столицею імперії. Переїхавши 1785 до Санкт-Петербурга, активно зайнявся перекладацькою та видавничою діяльністю. Видавав літературно-інформаційні часописи: "Зеркало света" (1786—87, ч. 1—6, разом із П.Богдановичем), де друкувалися переклади творів П.-А.Гольбаха, К.-А.Гельвеція, Квінта Горація Флакка, Лукіана, Публія Овідія Назона та ін., хроніка політ. життя в Європі й Росії, рецензії на нові книги, популярні статті з медицини та ін.; "Лекарство от скуки и забот" (1786—87, ч. 1—2). Заявив себе як історик і археограф, вважав, що завданням історії є пізнання істини і в той же час вона виконує дидактичні функції — навчає "правилам життя". Видавав істор. час. "Российский магазин" (1792—94, ч. 1—3), на сторінках якого вперше опублікував цінні джерела з історії України. Видав "Собрание разных записок и сочинений, служащих к доставлению полного сведения о жизни и деяниях Государя Императора Петра Великого" (СПб., 1787—88, ч. 1—10), де вміщені джерела цієї епохи: листи рос. царя Петра I, грамоти, укази, записки сучасників, істор. праці та ін.; "Полное собрание деяний Его Величества Государя Императора Петра Великого" (СПб., 1788, ч. 1). Переклав з нім. мови праці: П.-С.Палласа "Путешествие по разным провинциям Российской империи" (СПб., 1786); Ю.-Ф.Цахарії "Кот во аде" (1791); "Дионисия Катона "О благонравии”" (СПб., 1791); "Палефата греческого писателя "О невероятных сказаниях”" (СПб., 1791). Друкувався в різних періодичних наук. виданнях: "Академические известия", "Труды Вольного экономического общества". Мав велику б-ку, яка оцінювалася в 10 тис. рублів.

П. на х. Родіонівка (нині село Ямпільського р-ну Сум. обл.).

ДЗЮБА Олена Миколаївна

1. Любименко И.И. Проект 1779 г. об устройстве филиала Академии наук в Глухове и о написании истории Украины. «Вестник Академии наук СССР», 1935, № 5
2. Оглоблин О. Люди старої України. Мюнхен, 1959
3. Кравченко В.В. Нариси з української історіографії епохи національного відродження (друга половина ХVIII — середина ХIХ ст.). Х., 1996
4. Ільїн О. Невдачливий Федір Туманський. «Пам’ять століть», 1998, № 5
5. Журба О.І. Становлення української археографії: люди, ідеї, інституції. Дніпропетровськ, 2003
6. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, ф. 1, спр. 2231