ТУРКА — місто Львівської області, райцентр. Розташов. на лівому березі р. Стрий (прит. Дністра); істор. центр міста — у гірській котловині долини р. Яблунька (ліва прит. Стрию). Населення 6,8 тис. осіб (2011).

Т. вперше згадується як село, на володіння яким 1431 король польс. і вел. кн. литов. Владислав II Ягайло надав привілей Ваньчі Валаху та його синам. Т. належала до Перемишльської землі (із 1434 — у складі Руського воєводства). На кінець 17 ст. село було поділене між кількома власниками. Поступово Т., через яку проходив торг. шлях із Польщі до Угорщини, перетворилася на значний населений пункт. Наприкінці 17 ст. було споруджено дерево-земляний замок. 1730 Т. отримала магдебурзьке право. У 1-й пол. 18 ст. виникла єврейс. громада. 1757—70 діяла єврейс. друкарня.

Після 1-го поділу Речі Посполитої 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Т. відійшла до володінь австрійських Габсбургів (від 1867 — Австро-Угорщина). На 1785 в м-ку проживали 618 мешканців. Дев’ять разів на рік в Т. відбувалися ярмарки. Від 1856 Т. — центр повіту (до 1867 — у складі Самбірського округу). На 1880 кількість мешканців зросла до 4,6 тис. осіб. У 2-й пол. 19 ст. в місті працювало кілька дрібних пром. підпр-в. 1905 завершено буд-во залізниці Львів—Самбір—Ужгород, що сприяло розвиткові торгівлі деревиною. 1907 збудовано лісопильний з-д.

Під час Першої світової війни місто не раз переходило з рук у руки. Після розпаду Австро- Угорщини (1918) Т. ввійшла до складу Західноукраїнської Народної Республіки. Із травня 1919 належала Польщі (від 1921 — повітовий центр у складі Станіславського, згодом — Львівського воєводств). У вересні 1939 зайнята Червоною армією. Від 1939 — райцентр Дрогобицької області (1959 приєднана до Львів. обл.) УРСР. Із 26 червня 1941 до 26 вересня 1944 окупована гітлерівцями, входила до складу Генеральної губернії. За час окупації в місті було вбито понад 4 тис. євреїв, зруйновано значну частину підпр-в та будинків. 1946 в місті мешкали 5,9 тис. осіб (у передвоєнний час — понад 10 тис.). 1963—65 — у складі Старосамбірського р-ну.

Т. є неформальною столицею Бойківщини. Із 1992 в Т. відбуваються Всесвітні бойківські фестини — свято, на яке з’їжджаються бойки з усього світу. 2005 відкрито Музей бойківської книги.

Пам’ятки арх-ри: дерев’яні церкви — Святого Миколая (1739), Успіння Богородиці (1750), Покрови Богородиці (1780); костьол Успіння Діви Марії (1778, реконструкція 1906—14), палац (19 ст.), адм. будинок (поч. 20 ст.).

ДМИТРУК Володимир Іванович

1. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. 12. Warszawa, 1892
2. ІМіС УРСР: Львівська область. К., 1968
3. Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. К., 1987
4. Бойківщина: історія та сучасність. Львів, 1996
5. Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. Львів, 1998
6. Гайда Ю. Турка — нова столиця Бойківщини: Туристичний путівник. Ужгород, 2006
7. Гречило А. Символи Турки та Турківського району. «Дрогобицький краєзнавчий збірник», 2006, вип. 10
8. Ісаєвич Я. Початки єврейського друкарства. «“Ї”: незалежний культурологічний часопис» (Львів), 2007, вип. 48: Гебрейський усе-світ Галичини