Бібліографічне посилання: Рожко М.Ф.,
Миська Р.Г.
ТУСТАНЬ, наскельна фортеця [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tustan_fortetsia (останній перегляд: 18.03.2022)
ТУСТАНЬ, НАСКЕЛЬНА ФОРТЕЦЯ
ТУСТАНЬ — середньовічна наскельна фортеця на пн.-сх. околиці с. Урич Сколівського р-ну Львів. обл., у низькогірній частині Карпат. Т. — комплекс наскельної оборонно-житлової забудови, який не має аналогів у Європі. Фортеця виникла на одному зі шляхів, який вів із Галицького князівства до карпатських перевалів. Перші писемні згадки про Т. походять із серед. 14 ст. У "Кафедральній Краківській хроніці" Т. згадана серед фортець, які були відбудовані за ініціативи польс. короля Казимира III Великого. Я.Длугош називає Т. серед міст, захоплених Казимиром III 1340. У документах кінця 14 ст. згадується Тустанська волость. У 16 ст. тут діяла митниця. У 17 ст. Т. занепала. Систематичні архітектурно- археол. дослідження пам’ятки 1971 розпочала експедиція під кер-вом М.Рожка. За характером розташування фортеця є мисовим городищем. Укріплена територія на Камені (із 3-ма лініями оборони) займала 3 га. Дитинець здіймається над прилеглою долиною на 51 м, заг. висота скельного масиву майже 80 м. Скельні виступи слугували природними стінами, а проміжки між ними будівничі заповнювали колодами та брусами. У скелі, в місцях прилягання колод та брусів, видовбували пази та вруби. Таким чином, сьогодні на скелях залишилося понад 4 тис. слідів від дерев’яних конструкцій. Вони дають унікальну можливість достовірної об’ємної реконструкції дерев’яної забудови, включно із профілем даху та висотою споруд (висота наземних оборонних стін сягала 13—15 м, суцільної житлової забудови — 17,5 м). На території пам’ятки виявлено дерев’яні елементи споруд, металеві і шкіряні вироби, кераміку, скло. Попри багатолітні дослідження пам’ятки залишається велике коло невирішених питань. Зокрема, дискусійною є нижня хронологічна межа (9—11 ст.). Сучасний стан досліджень дає можливість достовірно ствердити присутність археол. матеріалу 12—16 ст. Проведений дендрохронологічний аналіз деревини з криниці та аналіз залишків кам’яної забудови на дитинці дає підстави стверджувати, що останні періоди свого функціонування фортеця була дерев’яно-кам’яною. Постановою КМ України від 5 жовтня 1994 створено Держ. історико-культ. заповідник "Тустань", який cпочатку діяв як відділ Львівського історичного музею, а з 2005 є самостійною орг-цією, підпорядкованою Управлінню охорони культ. спадщини Львів. обласної держ. адміністрації. |
Література: - Рожко М.Ф. Тустань — давньоруська наскельна фортеця. К., 1996
- Krąpiec M. O możliwości datowania dendrochronologicznego drewna jodły (Abies alba) z zachodniej Ukrainy na przykładzie badań drewna z miasta-twierdzy Tustań i z osadów aluwialnych Łukawca Wielkiego koło Staruni. В кн.: Фортеця: Збірник заповідника «Тустань» на пошану Михайла Рожка, кн. 1. Львів, 2009
- Миська Р. Нові дані до історії наскельної фортеці «Тустань». «Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині», 2012, вип. 16
- Миська Р., Погоральський Я. Нові дослідження археологічного комплексу Тустані. В кн.: Фортеця: Збірник заповідника «Тустань», кн. 2. Львів, 2012
|