ТВАРДОВСЬКИЙ Петро (р. н. і р. с. невід.) — громад. і військ. діяч, консул Української Держави та Української Народної Республіки на Далекому Сх. (1918—19). Поручик, ад’ютант помічника начальника Китайсько-Сх. залізниці з адм. частини (Маньчжурія). Делегат 1-го Укр. Далекосх. з’їзду (червень 1917). У липні 1917 обраний заст. голови Маньчжурської укр. окружної ради; керівник її військ. секції; командир укр. сотні ім. Т.Шевченка в Харбіні (Китай). У квітні 1918 відряджений в Україну, де представив мін-ву закордонних справ домагання укр. населення Далекого Сх., серед яких — вимагати від рос. уряду визнання Зеленого клину частиною України. Призначений урядом гетьмана П.Скоропадського консулом України на Далекому Сх. з резиденцією в Харбіні. Улітку 1918 домігся дозволу Тимчасового Сибірського уряду на формування укр. військ. частин на Далекому Сх. Після колчаківського перевороту був переслідуваний правими силами. У 2-й пол. 1919 виїхав до Омська (нині місто в РФ), подальша доля не відома.

1. Дорошенко Д. Історія України, 1917—1923, т. 2. Ужгород, 1930
2. Світ І. Український консулят в Харбіні. В кн.: Календар «Свободи» на 1957 р.
3. Його ж. Українсько-японські взаємини 1903—1945: Історичний огляд та спостереження. Нью-Йорк, 1972
4. Попок А.А. Українські поселення на Далекому Сході: Історико-соціологічний нарис. К., 2001