ТИМОШЕНКО Юлія Володимирівна (н. 27.11.1960) — політ. і держ. діяч. Канд. екон. н. (1999). Прем’єр-міністр України в лютому—вересні 2005, у грудні 2007 — березні 2010. Н. в м. Дніпропетровськ. 1978 вступила на гірничий ф-т Дніпроп. гірничого ін-ту, за рік перейшла до Дніпроп. ун-ту, який закінчила 1984 за спеціальністю "економіст-кібернетик". Трудову діяльність розпочала 1984 інженером-економістом Дніпроп. машинобудівного з-ду ім. В.Леніна.

1988 почала займатися комерційною діяльністю. Із 1991 — ген. директор корпорації "Український бензин". 1995—96 — президент компанії "Єдині енергетичні системи України", яка займалася постачанням рос. природного газу укр. пром. підпр-вам.

У грудні 1996 Т. обрана до Верховної Ради України на проміжних виборах у мажоритарному окрузі в Кіровоградській області. Після звільнення П.Лазаренка з посади Прем’єр-міністра України Т. перейшла в опозицію до Президента України Л.Кучми і стала 1-м заст. голови партії "Громада". У березні 1998 обрана до ВР України 3-го скликання. Після арешту П.Лазаренка в США на поч. 1999 вийшла з "Громади", відокремивши від її фракції депутатську групу "Батьківщина", і очолила цю групу.

У грудні 1999 призначена Віце-прем’єр-міністром України з питань паливно-енергетичного комплексу в уряді В.Ющенка. У листопаді 2000 Ген. прокуратура України порушила справу проти Т. у зв’язку з її діяльністю на чолі компанії "Єдині енергетичні системи України". У січні 2001 Т. відправлено у відставку і за місяць заарештовано. У березні 2001 звільнено за рішенням суду.

Ініціювала формування передвиборчого блоку "Форум національного порятунку", згодом перейменованого на "Блок Юлії Тимошенко". У березні 2002 обрана депутатом ВР України 4-го скликання. У листопаді—грудні 2004 Т. брала активну участь в "Помаранчевій революції" 2004. У лютому 2005 призначена на посаду Прем’єр-міністра України. У вересні 2005 у зв’язку із загостренням протистояння між прем’єр-міністром та президентським оточенням Президент України В.Ющенко відправив Т. у відставку.

У березні 2006 Т. на чолі "Блоку Юлії Тимошенко" знову обрана до ВР України. Повторно стала главою уряду після позачергових парламентських виборів у вересні 2007. Балотувалася на посаду Президента України у виборах 2010 і програла в 2-му турі В.Януковичу. Після формування в парламенті нової коаліції в березні 2010 звільнена з посади глави уряду.

Починаючи з квітня 2010, проти Т. було порушено низку кримінальних справ. Найбільш резонансною стала справа щодо її діяльності на посаді Прем’єр-міністра України у зв’язку з укладенням у січні 2009 газових угод з РФ. У жовтні 2011 засуджена до 7-ми років ув’язнення (за статтею "перевищення влади і службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки") із забороною займати держ. посади протягом 3-х років. Рішення суду викликало широкий сусп. і міжнар. резонанс.

1. Чобіт Д. Фарисеї, або Неоголошена війна Україні. Броди, 2006
2. Його ж. Макуха, або Штрихи до політичного портрета «Блоку Юлії Тимошенко». Броди, 2008