 Бібліографічне посилання: Вирський Д.С.
ТИВРІВ, смт Вінницької обл. [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Tyvriv_smt (останній перегляд: 18.03.2022)
ТИВРІВ, СМТ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
ТИВРІВ — с-ще міськ. типу Вінницької області, райцентр. Розташов. на правому березі р. Пд. Буг. Населення 4,3 тис. осіб (2011). Уперше згадується під 1505, коли брацлавський зем’янин Федько Дашкевич стверджував, що його дід Герман отримав Т. від вел. кн. литов. Вітовта. Із 1566 — у складі Брацлавського воєводства. Наприкінці 16 ст. належав Ярошинським, від яких бл. 1590 перейшов до Калітинських. 1648—76, 1685—1712 — у складі Брацлавського полку. Спустошений під час Руїни. 1742 власник Т. Міхал Калітинський заснував домініканський монастир із мурованим костьолом Архангела Михаїла (монастир діяв до 1832, після чого костьол став парафіяльним), а 1744 виклопотав для Т. статус містечка з 3-ма щорічними ярмарками. 1750 на Т. напали гайдамаки (див. Гайдамацький рух). У серед. 18 ст. за право володіти Т. з Калітинськими змагалися Ярошинські (1756 в ході цієї боротьби містечко спалив Захарій Ярошинський), які врешті перемогли і залишалися власниками Т. до 1860-х рр. Після 2-го поділу Речі Посполитої (1793; див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Т. перейшов під владу Рос. імперії. Із 1797 належав до Він. пов. Подільської губернії. У 19 ст. в м-ку з’явилися невеликі пром. підпр-ва (у т. ч. броварня, суконна ф-ка, цегельня), 1907 тут ввели в дію першу в Україні гідроелектростанцію. На 1897 Т. мав 3153 мешканці (із них 1051 — єврей). Рад. владу остаточно встановлено в червні 1921. 1923 Т. став центром р-ну. В роки Другої світової війни із 18 липня 1941 до 16 березня 1944 Т. входив до зони румун. окупації, у містечку було створено гетто для євреїв. 1965 Т. дістав статус с-ща міськ. типу. Істор. споруди (збереглися у спотвореному вигляді): костьол Архангела Михаїла з келіями (1742—60), палац Ярошинських (1778—84) з парком. | 
