Бібліографічне посилання: Гуржій О.І. ЖАЛУВАНА ГРАМОТА МІСТАМ 1785 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zhaluvalna_gramota_mistam_1785 (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЖАЛУВАНА ГРАМОТА МІСТАМ 1785, "Грамота на права и выгоды городам Российской империи – законодавчий акт Російської імперії, виданий 2 трав. (21 квіт.) 1785 імп. Катериною II . Ж.г.м. на загальнодерж. рівні визначила правовий статус міст і нас. в них. Її чинність поширювалася на Лівобережну Україну та Слобідську Україну. Ж.г.м. поділялася на розділи (зокрема, про соц.-екон. становище міст, про права та обов'язки городян – "общества градского", про юрид. статус міщан) та пункти. За містами затверджувалися герби, закріплювалися всі законно набуті угіддя, річки, озера, промисли тощо. Згідно з Ж.г.м. міські жителі поділялися на 6 розрядів. Містом керувала "общая градская дума" (див. Міська дума). Місц. владі дозволялося будувати пром. підпр-ва, засновувати школи, влаштовувати щотижневі торги і щорічні ярмарки, утримувати та передавати в оренду корчми і харчевні. Чітко визначалися функції магістратів, насамперед: турбота про потреби міста, ведення обліку новобудов, придбаних земель і т. ін. Водночас магістрату заборонялося встановлювати додаткові податки та вимагати від городян виконання надмірних повинностей. Право бути городянином визначали 26 пунктів, але "справжніми міськими обивателями" могли вважатися лише ті, хто мав нерухому власність у місті (будинок або землю). Переважно ними ставали ремісники, купці, дворяни (див. Дворянство), урядовці, представники духовенства. Їх записували відповідно до їхнього стану в ті чи ін. графи міськ. книги. До городян не записували селян навіть тоді, коли ті мешкали в місті, мали тут власні будинки, займалися торгівлею чи промислами. Ж.г.м. у першу чергу передбачала зміцнення екон. і соціальних позицій патриціату, подальшу соціальну диференціацію міськ. жителів. (Див. також Жалувана грамота дворянству 1785.)