Бібліографічне посилання: Томазов В.В. ЖДАНОВИЧІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zhdanovychi (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЖДАНОВИЧІ – кілька козац.-старшинських родів. Найвідомішим є козац.-старшинський, згодом дворянський рід, що походить від Якова Ждановича (р.н. невід. – бл. 1730) – городницького сотника (1717–30), який, згідно з родинним переказом, виїхав 1694 з Литви до Гетьманщини. Його нащадки служили значковими товаришами у Чернігівському полку, військовими товаришами та бунчуковими товаришами. Правнуком родоначальника був Лев Іванович (1834–бл. 1901) – проф., викл. законів держ. управління та статистики у Ніжинському ліцеї (1866–73), дир. Черніг. земської учительської семінарії (1873–76) та Учительської семінарії у м. Дерпт (нині м. Тарту в Естонії; 1876–81), дир. нар. уч-щ Черніг. губ. (1881–89), дійсний статський радник (1889), співпрацівник "Журнала Министерства народного просвещения". До цього роду належав Яків Миколайович (1886–1953) – архівіст, мистецтвознавець, мемуарист, один з організаторів виставки "Ломоносов та Єлизаветинська доба" в м. Санкт-Петербург (1912).

За традицією представники роду вважали себе пов'язаними родинними зв'язками із київ. полковником, ген. суддею А.Ждановичем, але документальних підтверджень цього факту не наводили.

Рід внесено до 2-ї та 3-ї частин Родовідної книги Черніг. губ.

До ін. гілки роду Ж. належали брати: Павло Михайлович (р.н. невід. – 1725) – новосанжарський сотник (1715–25) та полтав. наказний полковник (1721) – і Данило Михайлович (р.н. невід. – бл. 1722) – царичанський сотник (1712–21). Але цей рід швидко згаснув.