Бібліографічне посилання: Овсієнко О.Ф. ЖЕБУНЬОВИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zhebunovy (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЖЕБУНЬОВИ, Володимир Олександрович (1848–1915) і Сергій Олександрович (бл. 1849–1924) – революціонери-народники. Народилися в Олександрівському пов. Катериносл. губ. в сім'ї поміщика. Брали активну участь у революц. народницькому русі 1870-х рр. 1872 виїхали до м. Цюріх (Швейцарія), де організували народницький гурток. Восени 1873 повернулися до Російської імперії, входили до революц. народницьких гуртків у Києві та Одесі. Одес. гурток підтримував зв'язок із групою "чайковців" Ф.Волховського. В листоп. 1873 брали участь у роботі з'їзду народників-пропагандистів у Києві. 1874 як учасники руху "ходіння в народ" працювали вчителями в с. Кошари (нині село Конотопського р-ну Сум. обл.) і вели пропаганду серед селян. Заарештовані в серп. 1874. За "процесом 193-х" (30 жовт. 1877 – 4 лют. 1878; див. Процеси над народниками) Сергія засудили до заслання, яке він відбував у м. Тобольськ (нині місто в РФ), співпрацював там у прогресивній пресі. Володимира виправдали. Після процесу він примкнув до "Народної волі". Провадив революц. роботу в Харкові, Полтаві, Києві, Казані (нині столиця Татарстану, РФ) та ін. містах. На поч. 1881 очолював народовольську групу в Одесі. Після 1 берез. 1881 введений до складу виконавчого к-ту "Народної волі". Заарештований 31 лип. 1881 і в берез. 1882 висланий до Сх. Сибіру на 5 років. Після повернення із заслання і Володимир, і Сергій відійшли від революц. діяльності.