Бібліографічне посилання: Веселова О.М. ЖІНВІДДІЛИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zhinviddily (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЖІНВІДДІЛИ – відділи к-тів КП(б)У з роботи серед трудящих жінок. Ств. у верес. 1919 за рішенням ЦК РКП(б) після декларативного проголошення більшовицькою владою рівності між чоловіками й жінками у всіх сферах сусп. життя. Ж. мали завдання виховувати жінок "активними будівниками соціалістичного суспільства, забезпечувати широку участь жінок у суспільному виробництві й громадсько-політичному житті". У них були попередники – утворені наприкінці 1918 комісії з пропаганди й агітації серед жінок при місц. парткомах. Від лип. 1919 комісія з такими функціями працювала і при ЦК КП(б)У.

При Ж. функціонували постійно діючі делегатські збори, склад яких обирався терміном на 1 рік. Завідуючими Жінвідділом ЦК КП(б)У в різний час були В.Мойрова, О.Кравченко, М.Левкович, О.Пілацька, К.Самойлова та ін. В 1920–30-ті рр. Жінвідділ ЦК РКП(б)–ВКП(б) видавав ж. "Коммунистка", його редактором була дружина В.І. Леніна – Н.Крупська.

Постановою ЦК ВКП(б) від 5 січ. 1930 Ж. ліквідовано. Функції проведення роботи серед жінок було покладено безпосередньо на парт. орг-ції. В Зх. Україні Ж. існували 1945–56.