|
Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П.
ЖУР Петро Володимирович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zhur_P (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці
ЖУР ПЕТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
 |  |
ЖУР Петро Володимирович (26 (13).10.1914–17.09.2002) – письменник, літературознавець, перекладач, громад. діяч. Засл. працівник к-ри РРФСР (1974). Н. в с. Гарбузин (нині село Корсунь-Шевченківського р-ну Черкас. обл.). Закінчив Київ. торф'яний технікум (1933). 1935 вступив до Ленінгр. історико-філол. літ. ін-ту, з 2-го курсу був мобілізований до військ. шк. Велику вітчизняну війну Радянського Союзу 1941–1945 закінчив у званні підполковника; нагороджений бойовими орденами і медалями СРСР. Після війни жив у Ленінграді (нині м.Санкт-Петербург). Від 1946 займався журналістикою (ТАРС, "Ленинградская правда", з 1958 – заст. гол. ред. ж. "Звезда"). 1950 закінчив Ленінградський держ. ун-т. Від 1954 – перекладач творів укр. і білорус. поетів. Під редакцією Ж. у серії "Библиотека поэта" вийшли вірші П.Тичини і Лесі Українки. Наук. інтереси пов'язані з дослідженням взаємозв'язків рос., укр. і білорус. літератур, вивченням життєво-творчого шляху Т.Шевченка. Брав участь у створенні Меморіальної майстерні-музею Т.Шевченка в Акад. мист-в; один із організаторів літ.-мистецьких вечорів та ювілейних ушанувань пам'яті Т.Шевченка в Ленінграді, учасник святкування шевченківських днів в Україні та наук. шевченківських конференцій. Книга Ж. "Труды и дни Кобзаря" (1996) – найповніший на сьогодні літопис життя і творчості Т.Шевченка, створений на основі досі невідомих архів., мемуарних та епістолярних джерел. У від. рукописів Ін-ту літ. ім. Т.Шевченка НАН України зберігається листування Ж. з М.Рильським (1955–64) та Ю.Мартичем (1965). У ЦДАМЛМ є Особистий фонд Ж. (№ 136). Лауреат Держ. премії УРСР ім. Т.Шевченка (1980). П. у м. Київ. | дата публікації: 2005 р.
Праці: - Шевченківський Петербург. К., 1972
- Третья встреча. Л., 1973
- Літо перше. К., 1979
- Дума про огонь. К., 1985
- Шевченківський Київ. К., 1991
- Труды и дни Кобзаря. Люберцы, 1996
- Шевченковский некрополь Петербурга. СПб., 1997
- Лесин Петербург. М., 2002
- Труди і дні Кобзаря. К., 2003
- Шевченковский Корсунь. М., 2003.
Література: - Шевченківський словник, т. 1. К., 1976
- Образцова А.Г. Жизнь, творчество, судьба. В кн.: Жур П.В. Труды и дни Кобзаря. Люберцы, 1996
- Перчук В. Патриарх шевченковедения. Там само
- Неврлий М. Приниження генія. "ЛУ", 1997, 6 берез.
- Ротач П. Петербурзький некрополь наводить на роздуми. "Полтавська Думка", 1998, 24 квіт.
- Путівник по фондах відділу рукописів Інституту літератури іМ. Т.Г.Шевченка НАН України. К., 1999
- Павлюк М. П.В. Жур: (1914–2002) Некролог. "Український археологічний щорічник", 2002, вип. 7(10)
- Петро Жур. Некролог. "ЛУ", 2002, 26 верес.
- Павлюк М. Віхи життя і творчості П.В. Жура. В кн.: Жур П. Труди і дні Кобзаря. К., 2003.
|
див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)
Посилання:ЛЕСЯ УКРАЇНКА
РИЛЬСЬКИЙ МАКСИМ ТАДЕЙОВИЧ
САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
ТИЧИНА ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ
ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
Пов'язані терміни:КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ІCТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК, НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК У М. КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ
(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|