Бібліографічне посилання: Данилюк Ю.З. ЖУРАВНО [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zhuravno (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЖУРАВНО (до 1992 – Журавне)– с-ще міськ. типу Жидачівського р-ну Львівської області. Розташов. вище гирла р. Свіча (прит. Дністра), за 21 км від залізничної ст. Жидачів. Нас. 3,8 тис. осіб (2004).

Перша згадка про Ж. в писемних джерелах датується 2-ю пол. 15 ст. У 16 ст. Ж. – важливий торг. центр. Нас. Ж. брало активну участь у національній революції 1648–1676, підтримувало дії козац. загонів. 1676 поблизу Ж. відбулася битва між турец. і польс. військами (до складу останнього входили укр. козаки), в якій турки зазнали поразки. 27(17) жовт. був підписаний Журавненський мирний договір 1676 між Річчю Посполитою і Османською імперією, що ознаменував завершення польс.-турец. війни 1673–76 (див. Польсько-турецькі війни 16–18 століть). Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Ж. відійшло до Австрії (з 1867 – Австро-Угорщина). Після розпаду Австро-Угорщини (1918) увійшло до складу Західноукраїнської Народної Республіки. 1919–39 – у межах кордонів Польщі. У верес. 1939 до Ж. було введено рад. війська. Від 1 листоп. 1939 Ж. возз'єднано з ін. укр. землями в складі УРСР. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 окуповане гітлерівцями від лип. 1941 по серп. 1944, звільнене військами Четвертого Українського фронту. С-ще міськ. типу від 1957. Райцентр 1940–59.

У Ж. народився один із основоположників польс. літ. М.Рей (1505–69).

Пам'ятка арх-ри – синагога (18 ст.). 1876 встановлено пам'ятний знак на місці битви 1676 польс. війська з турец.-татар. армією.