ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

САРАЙ

  Бібліографічне посилання: Плахонін А.Г. САРАЙ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=sarajj (останній перегляд: 18.03.2022)
САРАЙ

САРАЙ (від перського sarāi — "палац") — загальноприйнята в історіографії назва столиць Золотої Орди, які існували в 13—15 ст. у пониззі Волги.

Після повернення з походу на Захід бл. 1250 хан Батий заснував м. Сарай, який прийнято називати Сарай-Бату, Старий Сарай або Сарай ал-Махруса ("Богом бережений палац"). Уперше С. згаданий Г. де Рубруком 1254. Згідно з описами мандрівників уже наприкінці 13 ст. це було місто з населенням у кількадесят тисяч мешканців, серед яких помітну групу становили русини. 1261 сюди з Переяславля (нині м. Переяслав-Хмельницький) перенесли єпископську кафедру; так було засновано правосл. Сарайську єпархію. Надзвичайного розквіту С. досяг не тільки завдяки своїм політико-адм. функціям, але й тому, що на Нижній Волзі перетиналися Волзько-Каспійський шлях та "Великий шовковий шлях". 1-ша пол. 14 ст. — роки правління ханів Золотої Орди Узбека та Джанібека — характеризується надзвичайною містобудівною активністю. У цей час виникли ін. міста із назвою Сарай, найвідомішим з яких є Новий Сарай (Сарай ал-Джедід).

Тривалий час поширеною була версія про заснування Нового Сарая бл. 1260 наступником Батия ханом Берке. Проте вчені дійшли згоди, що Сарай-Бату й Сарай-Берке — одне й те саме місто. Тож ототожнення Сарая-Берке й Нового Сарая визнано помилковим.

Новий Сарай (в який перенесли зі Старого Сарая столицю Золотої Орди) знищив 1395 емір Тімур. Проте якесь місто з назвою Сарай існувало далі й остаточно занепало наприкінці 15 ст. Правосл. єпископ полишив Сарай 1454, коли центр єпархії перенесли до підмоск. с. Крутиці (нині в межах Москви).

Локалізація Старого Сарая і Нового Сарая дискусійна, оскільки в пониззі Волги відома ціла група золотоординських городищ, кожне з яких могло виконувати функції столиці. Старий Сарай ототожнювали з городищем біля с. Селітренне Харабалінського р-ну Астраханської обл. РФ, але археол. дослідження не виявили там шарів 13 ст. Припущення про локалізацію Старого Сарая поблизу с. Красний Яр Астраханської обл. досі потребує додаткових аргументів. Новий Сарай прийнято ототожнювати або з вищезгаданим городищем біля с. Селітренне, або (із набагато меншою долею ймовірності) з городищем біля с. Царьов Ленінського р-ну Волгоградської обл. РФ.

За аналогією із столичними С. й по всій Золотій Орді виникали міста з цією назвою. Зокрема Малий Сарай (Сарайчик, Сарай-Джук) — ординське місто на р. Урал (нині с. Сарайшик Махамбетського р-ну Атирауської обл., Казахстан), засноване в 14 ст. як торговий центр на шляху з Хорезму та Согду до Європи. Від кінця 15 ст. — політ. центр Ногайської орди, пізніше — одна з перших ставок казахських ханів.


Література:
  1. Тизенгаузен В.Г. Сборник сведений, относящихся к Золотой Орде. СПб., 1883
  2. Греков Б.Д., Якубовский А.Ю. Золотая Орда и ее падение. М.—Л., 1950
  3. Егоров В.Л. Историческая география Золотой Орды в XIII—XIV вв. М., 1985
  4. Федоров-Давыдов Г.А. Золотоордынские города Поволжья. М., 1994

Посилання:
  • БАТИЙ, БАТУ, САЇН-ХАН
  • ГОРОДИЩЕ, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА
  • МОСКВА
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • РУБРУК ГІЙОМ ДЕ
  • САРАЙСЬКА ЄПАРХІЯ
  • ВЕЛИКИЙ ШОВКОВИЙ ШЛЯХ
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ

  • Пов'язані терміни:
  • ПІВДЕННА РУСЬ ПІСЛЯ МОНГОЛЬСЬКОГО ЗАВОЮВАННЯ
  • ХАДЖИ-ҐЕРЕЙ
  • КУЛИКОВСЬКА БИТВА, ДОНСЬКЕ ПОБОЇЩЕ, МАМАЄВЕ ПОБОЇЩЕ
  • ПУЛ
  • РАБСТВО В УКРАЇНІ
  • САРАЙ БАТУ
  • САРАЙ БЕРКЕ
  • САРАЙСЬКА ЄПАРХІЯ
  • СИНЄВОДСЬКА БИТВА 1362
  • ТЕРЕЩЕНКО ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ТОХТАМИШ
  • ТІМУР
  • УЛУС, УДІЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ В ПОСТМОНГОЛ
  • УЗБЕК, ХАН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)