СЕВРУК Галина Сильвестрівна (н. 18.05.1929) — скульптор-монументаліст, кераміст, графік, живописець. Активна учасниця руху опору (див. Шістдесятники), одна з організаторів (1960) і член Клубу творчої молоді (див. Сучасник). Член Спілки художників України (поновлена 1989). Заслужена художниця України (2005). Н. в м. Самарканд (нині місто в Узбекистані). Батько, Сильвестр Мартинович Севрук (1891—71), був архітектором. Мати С., Ірина Дмитрівна, уроджена Григорович-Барська (1899—89), належала до давнього дворянського київ. роду.

1959 закінчила живописне відділення Київ. худож. ін-ту (педагог В.Пузирков). Під час формування Клубу творчої молоді потоваришувала з І.Світличним, В.Симоненком, А.Горською, Л.Семикіною, В.Стусом та ін. Поглиблено вивчала укр. мову, історію та культуру України, тексти, що поширювалися поза держ. вид-вами (зокрема т. зв. самвидав). Працюючи 1964—85 у секторі інтер’єру Худож. творчо-вироб. комбінату (керамічна майстерня Н.Федорової), під впливом Н.Федорової та її чоловіка, мистецтвознавця П.Мусієнка, стала перейматися творчими інтересами й ідеалами діячів "Розстріляного відродження".

Як кераміст працювала за мотивами староукр. державності та героїки часів козацтва, де історизм її мист-ва перегукувався із творами С.Караффи-Корбут. Твори, присвячені Київській Русі, С. узагальнила в монументальному горельєфному панно "Місто на семи горбах" (Київ, готель "Турист", 1985—87). Виконала портрети А.Горської, І.Світличного, М.Брайчевського. У графіці виконала ілюстрації до віршів Ф.Лорки, Н.Кир’ян, серію "медитативної графіки", а також екслібриси істориків М.Брайчевського, Т.Балабушевич, І.Гирича, В.Зоценка, С.Білоконя.

У вестибюлі Київ. ун-ту у співавторстві з А.Горською, Л.Семикіною, О.Заливахою та Г.Зубченко виконала (1964) вітраж за мотивами Т.Шевченка "Возвеличу малих отих рабів німих". Передбачаючи сусп. резонанс від нього, за наказом парт. функціонерів 18 березня 1964 вітраж знищили. 1976 знищено також створену 1970 стелу С. "Дерево життя".

Підписувала колективні листи, в яких засуджувалися акції, спрямовані проти укр. к-ри та її діячів, зокрема 20 квітня 1966 — до Верховного суду УРСР з вимогою переглянути кримінальну справу О.Заливахи, 1968 — т. зв. Лист 139-ти. За один із таких листів до кер-ва Спілки художників України і відмову покаятись бу-ла виключена з кандидатів у члени творчої спілки. Листувалася з ув’язненими друзями І.Світличним, Б.Горинем, Д.Шумуком, культ. діячами еміграції — подружжям Гевриків, В.Вовк. У зв’язку зі справою І.Русина 15 жовтня 1976 у С. було здійснено обшук. До 1990 вважалася невиїзною. Персональні виставки відбулися в Києві, Торонто, Дрездені. Її твори протягом багатьох років експонувалися в Національному музеї історії України.

Лауреат премії Укр. асоціації незалежної творчої інтелігенції ім. В.Стуса (1991), премії ім. митрополита А.Шептицького (1994).

Альбом-монографія: Мисюга Б. Галина Севрук. К., 2011.

БІЛОКІНЬ Сергій ІвановичІ.

1. Українська інтелігенція під судом КГБ. Б/м, 1970
2. Брайчевський М. Глиняні картини Галини Севрук. «Київ», 1986, № 4
3. Білокінь С Міф глини. «Україна», 1988, № 24
4. Брайчевський М. Місто на семи горбах. «Київ», 1989, № 12
5. Касьянов Г. Незгодні: Українська інтелігенція в русі опору 1960—80-х років. К., 1995
6. Алла Горська: Червона тінь калини. К., 1996
7. Чорновіл В. Твори, т. 3. К., 2006
8. Світличний І. Голос доби, кн. 2. К., 2008
9. Корогодський Р. Брама світла: Шістдесятники. Львів, 2009
10. Рух опору в Україні, 1960—1990: Енциклопедичний довідник. К., 2010
11. Тарнашинська Л. Українське шістдесятництво. К., 2010
12. Жиленко І. Homo feriens: Спогади. К., 2011