Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. ШИМАНОВСЬКИЙ Самуель [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=shymanovskyj_samuel (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШИМАНОВСЬКИЙ (Szymanowski) Самуель Гутор герба "Гутор" (поч. 17 ст. — п. після 1654) — поет доби бароко. Походив із середньозаможної волин. шляхти; писався "з Клечан" (колиш. с. Клечани, нині у складі с. Лище Луцького р-ну Волин. обл.). Відомо, що поет мав брата Яна, котрому присвятив свій твір "Фатум…" Здобув непогану освіту, добре знав латину та античну літературу. Поза сумнівом, поет як професійний вояк брав участь у військ. походах, починаючи з 1630-х рр. Він служив у гусарській корогві (див. Гусари) М.Потоцького у війську гетьмана великого коронного С.Конецпольського, котрий 1633 дав відсіч осман. армії Абази-паші, який хотів завоювати Кам’янець (нині м. Кам’янець-Подільський). Потім воїн-поет прагнув здобути прихильність кн. Я.Вишневецького, котрому навіть присвятив свій твір "Марс савроматський…" Під час Національно-визвол. війни укр. народу серед 17 ст. Ш. брав участь у воєнних діях, зокрема у Зборівській битві 1649. Під час Берестецької битви 1651 перебував у центр. частині польс. армії, якою командував сам король Ян II Казимир Ваза.

Відомі три поетичних твори Ш., які були видані у 1640—50-х рр.: "Mars sauromatski…" (Варшава, 1642, друкарня Я.Трельпінського); "Kawaler polski…" (1651); "Scena żałosnej tragedyjej…" (Люблін, 1654, друкарня Я.Вечорковича). У цих творах гол. темою є оспівування перемог польс. зброї над моск., турец., татар. військами, а також над укр. повстанцями, прославлення короля Владислава IV Ваза. Ш. описав Смоленську (1633—34), Кам’янецьку (1633), турецьку (1635) війни, прусський похід (1635), укр. повстання 1637—38, Національно-визвол. війну укр. народу серед. 17 ст., початковий період російсько-польської війни 1654—67. У "Сцені жалісної трагедії..." поет зосередив увагу на подіях 28 червня 1651, коли у Берестецькій битві польс. війська відбили атаку татар. кінноти.

Значно більше значення як джерело має твір "Кавалер польський…" Спочатку поет стисло змалював Жовтоводську битву 1648, Збаразьку облогу 1649 і Зборівську битву 1649, потім — Берестецьку битву. Цей твір Ш. випередив офіц. друковану реляцію про неї уряду Речі Посполитої, видану 1651. Імовірно, що упорядники даної реляції використали твір Ш. У той же час і Ш. мав у руках якісь "авізи" (рукописні газети, вістові листи), про котрі сам же й пише.

Таким чином, у двох із трьох відомих творів Ш. містяться дані про Берестецьку битву 1651, частина з яких є оригінальними. Не менш важливий той факт, що ці твори були одними з перших, присвячених Берестецькій битві, і вони потім були використані авторами масштабніших і відоміших класичних творів польс. історіографії, насамперед знаменитої "Wojny Domowej" С.Твардовського.