СКЛЯРЕНКО Євген Михайлович (20.01.1924—17.11.2008) — історик, педагог і громад. діяч. Д-р істор. н. (1970), професор (1981). Засл. працівник к-ри України (1993). Н. в с. Байцури (нині село Бєлгородської обл., РФ) в сел. родині. 1951 закінчив Київ. пед. ін-т, 1956 — аспірантуру Ін-ту історії АН УРСР. Працював заст. завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК ЛКСМУ, 1-м секретарем Київ. обкому ЛКСМУ. Із 1958 — в Ін-ті історії АН УРСР (із 1991 — Ін-т історії України АН України, із 1994 — Інститут історії України НАН України), де пройшов шлях від аспіранта до провідного наук. співробітника, здобув наук. ступінь кандидата (1958), д-ра істор. н. (1970), звання професора (1981).

Домінантою в сфері наук. інтересів С. була історія укр. робітництва, зокрема історія професійних спілок України, робітн. колективів ф-к i з-дів. Узагальнив історіографічний доробок із цієї проблеми в монографії "Історія фабрик і заводів: Історіографія проблеми" (1986).

Незаперечними є заслуги С. в розвитку істор. краєзнавства і пам’яткознавства. Під кер-вом акад. П.Тронька у відділі історико-краєзнавчих досліджень доклав чимало зусиль для створення теоретико-методологічної бази сучасного краєзнавства і пам’яткознавства, один з ініціаторів підготовки каталогу-довідника "Пам’ятники історії і культури Української РСР". Згодом у відділі регіональних проблем історії України С. займався науково-методичним забезпеченням, орг. кер-вом підготовки багатотомної серії книг "Реабілітовані історією", виступив ініціатором системної розробки архівів колиш. спецслужб. Викладав у Національному педагогічному університеті імені М.Драгоманова, Київ. нац. ун-ті к-ри і мист-в. Підготував 12 канд. наук. Почесний професор Кіровогр. ун-ту ім. В.Винниченка.

Автор понад 200 наук. праць.

Нагороджений орденами Червоного Прапора (1943), Вітчизн. війни 1-го ст. (1985), "За заслуги" 3-го ст. (1999), Богдана Хмельницького 3-го ст. (1999).

П. у м. Київ.

ВЕРМЕНИЧ Ярослава ВолодимирівнаВ.

1. Робітничий клас України в боротьбі за владу Рад. К., 1957
2. Боротьба трудящих України проти німецько-австрійських окупантів і гетьманщини в 1918 році. К., 1960
3. Робітничий клас України в роки громадянської війни (1918—1920 рр.). К., 1966
4. В годину суворих випробувань. «Українські вісті» (Нью-Йорк), 1972
5. Боротьба робітничого класу України з розрухою в народному господарстві (паливо, транспорт): 1920 р. К., 1973
6. Нариси історії профспілкового руху на Україні: 1917—1920. К., 1974
7. Рабочие Донбасса во второй половине 1919 — 1920 гг. В кн.: История рабочих Донбасса, т. 1. К., 1981
8. Люди и годы завода «Большевик», 1882—1982. К., 1982 (у співавт.)
9. Стахановці. К., 1984
10. История фабрик и заводов Украинской ССР: Историография проблемы. К., 1986
11. Репресоване краєзнавство (20—30-і рр.). К., 1991 (у співавт.)

1. Захист докторської дисертації Є.М. Скляренком. «УІЖ», 1969, № 11
2. Вчені Інституту історії України НАН України: Біобібліографічний довідник: Серія «Українські історики», вип. 1. К., 1998
3. «Життя триває» (про творчий науковий шлях Є.М. Скляренка). К., 1999