|
Бібліографічне посилання: Ясь О.В.
СЛЮСАРЕНКО Анатолій Гнатович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=sljusarenko_anatolij_gnatovych (останній перегляд: 18.03.2022)
СЛЮСАРЕНКО АНАТОЛІЙ ГНАТОВИЧ
СЛЮСАРЕНКО Анатолій Гнатович (н. 15.08.1938) — історик. Д-р істор. н. (1982), професор (1983). Дійсний член Академії пед. наук України (2003). Засл. працівник освіти України (1994). Н. в с. Студениця Коростишівського р-ну Житомир. обл. Закінчив істор. ф-т (1966), аспірантуру (1971) Київ. ун-ту (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Від 1966 — у Київ. ун-ті: зав. кабінету історії, асистент, доцент, зав. кафедри історії СРСР (1983), зав. кафедри новітньої історії України (1992—2003), декан істор. ф-ту (1988—2003). 1971 захистив канд. дис. на тему: "Керівництво Комуністичної партії України розвитком творчої співдружності працівників науки та промисловості (1959—1965)", а 1982 — докторську дис. на тему: "Керівництво КПРС розвитком науки та впровадженням її результатів у промислове виробництво в умовах зрілого соціалізму (досвід партійних організацій України)". Член експертної та фахової ради, голова науково-методичної комісії Мін-ва освіти і науки України (нині Мін-во освіти і науки, молоді та спорту України). Редактор істор. серії наук. ж. "Вісник Київського університету". Автор понад 150 праць з укр. історії та історії СРСР, зокрема з історії укр. рад. державності, укр. конституціоналізму, державотворчих процесів та політ. історії України кінця 20 — поч. 21 ст., а також низки підручників, навч. та методичних посібників для вищої і загальноосвітньої школи. Підготував ряд фахівців з укр. історії 20 ст., зокрема 8 д-рів наук та понад 30 канд. наук. Нагороджений орденами "Знак Пошани", "За заслуги" 3-го та 2-го ст., Почесною відзнакою Президента України. |
Праці: - КПСС и прогресс науки в развитом социалистическом обществе: Из опыта работы партийных организаций Украины по развитию науки и внедрению ее достижений в производство. К., 1978
- В борьбе за повышение эффективности научных исследований (на материалах г. Киева). К., 1982 (у співавт.)
- Расцвет духовной культуры трудящихся Советской Украины в братской семье народов СССР. К., 1984
- Нові політичні партії України: Довідник. К., 1990 (у співавт.)
- Моя Україна: Подорож в історію. К., 1994 (у співавт.)
- Історія української конституції. К., 1997 (у співавт.)
- Україна в ХХ столітті: 1900—2000: Збірник документів і матеріалів. К., 2000 (у співавт.)
- Україна на зламі історичних епох (державотворчий процес 1985—1999 рр.): Навчальний посібник. К., 2000
- Застереження історією (українська радянська державність у координатах більшовицької етнополітичної моделі: 1918—1920-ті роки). К., 2002 (у співавт.)
Література: - Українські історики ХХ століття: Біобібліографічний довідник: Серія: «Українські історики», вип. 2, ч. 1. К.—Львів, 2003
- Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Минуле й сьогодення (1834—2004 рр.). К., 2004
|
див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)
Посилання:КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|