СМОТРИЦЬКІ — дрібношляхетський рід, з якого походило кілька відомих укр. церк. і освіт. діячів кінця 16 — поч. 17 ст. С. мали, очевидно, міщанське коріння та були нащадками дяка Данила, який у серед. 16 ст. жив у м-ку Смотрич на Поділлі (на той час королів. володіння, що входило до складу Кам’янецького староства). Найвідомішими представниками роду С. були син дяка Герасим та онуки Максим (Мелетій) і Стефан.

Герасим Данилович (див. Г.Смотрицький; р. н. невід. — п. 1594) — писар Кам’янецького гродського суду в 1560-х — на поч. 1570-х рр.; із середини 1570-х рр. — на службі в кн. В.-К.Острозького (згадується як костянтинівський зем’янин, княжий підскарбій). Традиційно вважається першим ректором Острозької академії і одним із редакторів виданої 1581 Острозької Біблії. Автор полемічних творів "Ключ царства небесного" та "Календар римський новий" (1587).

Максим Герасимович (у чернецтві — Мелетій; див. М.Смотрицький; бл. 1577 — 27 грудня 1633) — вихованець Острозької академії та Віленської єзуїтської академії. Від 1600 — учитель лат. мови кн. Б.Соломерецького, у почту якого 1605—07 здійснив освітню подорож до Німеччини, відвідав ун-ти в Лейпцизі, Нюрнберзі, Віттенберзі і Бреслау (нині м. Вроцлав, Польща). В одному із цих навч. закладів здобув ступінь д-ра медицини. Після повернення до Речі Посполитої певний час мешкав у родовому маєтку князів Соломерецьких — м-ку Баркулабів (нині с. Борколабово Бихівського р-ну Могильовської обл., Білорусь), але вже 1608 переїхав до Вільна (нині м. Вільнюс), де між 1610 і 1618 прийняв постриг. Під час перебування в Києві єрусалимського патріарха Феофана III (жовтень 1620) висвячений в сан полоцького архієпископа і єпископа вітебського та мстиславського. 1623—25 подорожував країнами Сходу. 1627 переїхав на Волинь, де за поданням кн. Олександра став архімандритом Дерманського Свято-Троїцького монастиря. Прийнято вважати, що вже влітку 1627 Мелетій навернувся до унії, хоча відверто про це заявив пізніше, у 2-й пол. 1628, після того, як його заклики до порозуміння між православними та унійцями було піддано гострій критиці учасниками Київського православного церковного собору (серпень 1628). Решту життя провів у Дермані (нині с. Дермань Друга Здолбунівського району Рівнен. області), де помер та був похований. До поч. 1620-х рр. Мелетій тісно співпрацював із Віленським Святодухівським братством, викладачем братської школи якого був кілька років, починаючи з 1608. Короткий період наприкінці 1610-х рр. був ректором Київ. братської школи. Автор полемічних творів "Антиграфи" (1608), "Тренос, або плач східної церкви" (див. "Тренос"; 1610), "Апологія" (1628), "Протестація" (1628), "Паренезіс" (1628), "Екзетесіс" (1629), а також "Граматики словенської" (див. Граматика Мелетія Смотрицького; 1619).

Стефан Герасимович (п. бл. 1636) — вихованець Острозької академії, секретар кн. В.-К.Острозького, настоятель острозької церкви Успіння Богородиці (1607—36). Його син Юрій (Георгій) 1629 студіював у Замойській академії. Серед ін. близьких родичів Стефана Герасимовича слід назвати архімандрита розташованого неподалік від Острога Шумського василіанського монастиря Митрофана (згаданий 1644—45), ченця Дерманського Свято-Троїцького монастиря Єремію (згаданий 1634—44) та ігуменію Дубовецького жін. монастиря під м. Дубно Таїсію (згадана 1650) Смотрицьких.

Дж.: Центральний державний історичний архів України в м. Києві, ф. 25, оп. 1, спр. 238, 264.

1. Мицько І. Острозька слов’яно-греко-латинська академія. К., 1990
2. Яковенко Н. Мелетій Смотрицький. В кн.: Історія України в особах: Литовсько-польська доба. К., 1997
3. Нічик В.В. Смотрицький Максим Герасимович. В кн.: Києво-Могилянська академія XVII—XVIII ст. в іменах. К., 2001
4. Довбищенко М.В. Волинська шляхта у релігійних рухах кінця XVI — першої половини XVII ст. К., 2008