ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СПАС СЕЛО

  Бібліографічне посилання: Вортман Д.Я. СПАС село [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=spas_selo (останній перегляд: 17.03.2022)
СПАС СЕЛО

СПАС — село Старосамбірського р-ну Львівської області. Розташов. на лівому березі р. Дністер. Відоме середньовічними пам’ятками — рештками Спаського монастиря і городищем Спас II.

Спаський (Спасо-Преображенський) монастир був розташов. на території села, на мисі, утвореному струмками Великий і Малий Дубен. За легендами, монастирем опікувався кн. Лев Данилович (який начебто тут похований), тут у 13—14 ст. був центр окремої Самбірської єпископії (чиє існування сумнівне). Перша достовірна згадка про монастир має дату 1422. У 16—17 ст. монастир слугував зимовою резиденцією владик Перемиської єпархії, які мали титул єпископів перемишльських і самбірських. У 1-й пол. 17 ст. за монастир йшла боротьба між православними та унійцями. 1691 обитель разом з усією єпархією перейшла в унію (див. Берестейська церковна унія 1596), після 1739 увійшла до Рус. конгрегації (провінції) ордену василіан. До 1776 тут діяла єпископська школа, 1776—84 — школа риторики. Монастир ліквідовано 1786. 1816 його будівлі (у т. ч. муровані храм та башту) розібрали на буд. матеріал. Уявлення про монастирський комплекс дає опис, складений у 2-й пол. 18 ст.

Археол. дослідження (М.Малевська, 1978—80) виявили рештки мурованих храму та башти, які датують кінцем 13 — 1-ю пол. 14 ст. Храм, за даними плану 1816, був триапсидним, імовірно чотиристовпним. Це найдавніша будівля на теренах Галицького князівства, при спорудженні якої застосовано не лише каміння, а й цеглу. Квадратна в плані башта належить до поширених на Зх. Волині башт-"стовпів" та є єдиною пам’яткою такого типу в Галичині.

Городище Спас II розташов. на Замковій Горі (у джерелах 16 ст. — г. Холодник; відносна висота бл. 140 м) за 1 км на зх. від центру села. Майданчик городища становить овал площею 0,3 га. В історії пам’ятки виділяють 3 буд. періоди: давньорус. (12—13 ст.), 14—15 ст., 15—17 ст. Виявлено рештки оборонного муру 2-ї пол. 15 — 16 ст., під ними — розвал цегли від будівлі 14 — 1-ї пол. 15 ст. Городище ототожнюють із відомим із писемних джерел Старосамбірським замком, який у 14—16 ст. був центром Самбірського староства.


Література:
  1. Вуйцик В. Маловідома пам’ятка княжої доби. В кн.: Mappa mundi: Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя. Львів—К.—Нью-Йорк, 1996
  2. Інкін В. Архів Самбірської економії. «ЗНТШ», 1996, т. 231: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін
  3. Антипов И.В. Древнерусская архитектура второй половины ХIII — первой трети ХIV в.: Каталог памятников. СПб., 2000
  4. Швед М. Спаський та Лаврівський монастирі — осередки духовності й культури в Галичині. Львів, 2000
  5. Мацкевий Л.Г., Козак В.Й. Старожитності Дрогобицького передгір’я. Львів—Дрогобич, 2009

Посилання:
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 Р.
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГОРОДИЩЕ, МІСТО ЧЕРКАС. ОБЛ.
  • ЛЕВ ДАНИЛОВИЧ
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПЕРЕМИСЬКА ЄПАРХІЯ
  • ВАСИЛІАНИ
  • ВОЛИНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • САМБІР (ДАВНІЙ)
  • САМБІР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)