СТАРОСІЛЛЯ — середньопалеолітична (див. Палеоліт) багатошарова стоянка в Криму. Розташов. у Старосіллі (кримськотатар. Салачик) — сх. околиці Бахчисарая, в урочищі Канли-Дере (яр зі скелястими схилами, що виходить своїм устям до лівого борту долини р. Чурук-Су, притоки Качі). Пам’ятку досліджували О.Формозов 1952—56 і українсько-амер. експедиція під кер-вом Е.Маркса 1993—95. Артефакти з кременя: гостроконечники, скребла, листоподібні двобічні вістря, зубчасті й виїмчасті знаряддя, дископодібні та безсистемні нуклеуси. Серед викопної фауни домінує гідрунтиновий кінь (Equus hydruntinus), також є сайгак (Saiga tatarica), олені (Cervus elaphus, Cervus sp.) та ін.

За О.Формозовим, С. — це стоянка епохи мустьє, на якій люди жили безперервно протягом тисячоліть; кремнева індустрія гомогенна (мустьє з двобічними знаряддями). Наук. сенсацією стало знайдене 1953 начебто синхронне стоянці поховання дворічної дитини, яка була визначена як перехідний тип між неандертальцями і Homo sapiens.

За Е.Марксом та його колегами, пам’ятка характеризується таким чином. На стоянці визначено 4 різновікові археол. шари, які належать до останнього льодовикового періоду (прибл. 100—40 тис. років тому) і групуються у 2 різних типи індустрій: тип Старосілля крим. мікокської традиції (шари 1, 2 і 4) і тип зубчастого середнього палеоліту типу нижнього шару Киїк-Коби (3-й шар). Славетна "Старосільська дитина" насправді є впускним похованням, здійсненим за мусульманським обрядом у ранньомодерний час, — так само, як і ін. поховання людей, відкриті на стоянці в 1990-х рр. Ці поховання, скоріше за все, є частиною кладовища 17—18 ст., давно відомого в усті яру Канли-Дере.

1. Формозов A.A. Пещерная стоянка Староселье и ее место в палеолите. М., 1958 (Материалы и исследования по археологии СССР, № 71)
2. Герасимов M.M. Люди каменного века, М., 1964
3. Маркс Э.Э. и др. Новые раскопки в Староселье в 1993 г. «Археологический альманах» (Донецк), 1994, № 3
4. Marks A.E. та ін. Starosele and the Starosele child: New excavations, new results. «Current Anthropology», vol. 38, no. 1. Chicago, 1997