ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СТАРЦІ В УКРАЇНІ 14–16 СТ.

  Бібліографічне посилання: Гурбик А.О. СТАРЦІ в Україні 14–16 ст. [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=startsi_v_ukrajini_14_16_st (останній перегляд: 18.03.2022)
СТАРЦІ В УКРАЇНІ 14–16 СТ.

СТАРЦІ в Україні 14—16 ст. С. побутували в якості інституту місц. самоврядування, який, безперечно, еволюціонував з давньорус. періоду. Найчастіше С. виступали керівниками як цілих волостей (переважно на Подніпров’ї та Волині), так і окремих сільс. громад (Волинь, Галичина, Київщина). У компетенції С. було широке коло питань повсякденного внутр. життя волості і села. Більш важливі справи (у т. ч. й судові) С. виносили на розгляд усієї громади, скликаючи віча і копи (див. Копний суд). За межами громади С. репрезентували своїх співгромадян у відносинах з ін. сусідніми громадами, представниками держ. управління (старостами, намісниками, ревізорами та ін.) й великокнязівською (королівською) владою. В цілому ж еволюція інституту С. в Україні йшла шляхом поступового їх перетворення з органів місц. самоврядування в нижчу ланку держ. управління з певними владно-примусовими повноваженнями.


Література:
  1. Гурбик А.О. Еволюція інститутів громадського самоврядування в Україні ХIV—ХVI ст. В кн.: Середньовічна Україна (збірник наукових праць), вип. 2. К., 1997
  2. Його ж. Еволюція соціально-територіальних спільнот в середньовічній Україні (волость, дворище, село, сябринна спілка). К., 1998

Посилання:
  • ГАЛИЧИНА
  • КОПНИЙ СУД
  • ВОЛОСТЬ
  • ВОЛИНЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)