ТАБАЧНИК Дмитро Володимирович (н. 26.11.1963) — громад., політ. і держ. діяч, історик, публіцист. Д-р істор. н. (1995), професор (1997). Академік Нац. академії правових наук України (2000). Засл. діяч н. і т. України (2002). Член Нац. спілки журналістів України (1986). Н. в м. Київ у сім’ї інженерів. Закінчив істор. ф-т Київ. ун-ту (1986) й аспірантуру Ін-ту історії АН УРСР (1986—89). Канд. дис. на тему: "Масові репресії в Україні в другій половині 30-х — на початку 40-х рр. XX ст." (1991), докторська дис. на тему: "Феномен тоталітарно-репресивного суспільства в Україні в 20-х — наприкінці 50-х рр. XX ст." (1995).

Трудову діяльність розпочав копіювальником-реставратором Центр. держ. архіву кінофонофотодокументів України (1980—81). Працював молодшим наук. співробітником Ін-ту історії АН УРСР, зав. відділу Київ. міськкому ЛКСМУ. 1990—94 — депутат Київ. міської ради, 1991—92 — старший консультант, потім — гол. консультант у Секретаріаті ВР України. Із грудня 1992 по березень 1993 — керівник прес-служби КМ України, із березня по вересень 1993 — прес-секретар Уряду України, начальник Гол. управління інформації, преси та зв’язків з громадськістю КМ України. Із вересня 1993 по серпень 1994 — 1-й заст. Голови Держ. К-ту України у справах преси, вид-в, поліграфії та книгорозповсюдження. 1994 — керівник виборчої кампанії кандидата в Президенти України Л.Кучми; 1994—96 — глава Адміністрації Президента України. 1994—97 — голова Комісії з держ. нагород України; член Ради національної безпеки і оборони України; 1995—97 — голова Нац. ради з питань молодіжної політики; 1996—97 — член Ради з питань науки та науково-тех. політики; 1997—98 — радник Президента України, 1995—2000 — член Комісії з питань відтворення видатних пам’яток історії та культури, член К-ту законодавчих ініціатив при Президентові України. Протягом 2002—05 і 2006—07 — віце-прем’єр-міністр України. Після "Помаранчевої революції" 2004 перебував у опозиції, був "тіньовим" міністром освіти і науки створеного в грудні 2007 "опозиційного уряду України". Активно займався публіцистичною діяльністю. Із березня 2010 — міністр освіти і науки, молоді та спорту України, із лютого 2013 — міністр освіти і науки України. Голова К-ту з Держ. премії в галузі освіти (2010) та К-ту з присудження Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва (2004).

У 1990-х рр. зробив внесок у становлення сучасної укр. державності, її конституювання, оформлення атрибутивних ознак (розбудову механізму взаємодії гілок влади, систему держ. нагород), міжнар. визнання.

Як учений-історик став відомим наприкінці 1980-х — на поч. 1990-х рр., опублікувавши серію політ. портретів, зокрема про репресованих рад. воєначальників; про В.Щербицького, О.Кириченка та ін. Автор (співавтор) понад 700 наук. праць з політ. історії 20 ст., спец. істор. дисциплін (фалеристики, боністики), історіософії України, історії дипломатії та міжнар. відносин.

Голова Спостережної ради Нац. тех. ун-ту України "Київський політехнічний інститут" (з 2003). У різний час входив до складу і є членом ред. колегій часописів: "Український історичний журнал", "Архіви України", "Національна безпека", "Воєнна історія", "Політика і час", "Український часопис міжнародного права", "Пам’ятки України: історія та культура", а також науково-документальної серії книг "Реабілітовані історією". Президент т-ва "Україна—Іспанія" (із 1993). Дипломатичний ранг — Надзвичайний і Повноважний Посол (2004). Держ. службовець 1-го рангу (1994).

Нар. депутат України 3—7-го скликань, голова К-ту ВР України у закордонних справах (2002—03).

Лауреат премій "Золоте перо" Спілки журналістів УРСР (1989), ім. М.Островського (1991), Держ. премії України в галузі н. і т. (1999), премії ім. М.Костомарова НАН України (2004).

Нагороджений орденами Богдана Хмельницького 3-го ст. (1999), кн. Ярослава Мудрого 5-го (2003) та 4-го ст. (2013), св. рівноапостольного кн. Володимира 1-го ст., св. преподобного Нестора-літописця 1-го ст., медалями. Має нагороди багатьох д-в, зокрема: Іспанії, Італії, Франції, Ватикану, Бельгії, Греції, Португалії, Литви, США, Бразилії, Індонезії, Чилі, Аргентини, Польщі, Перу, Болівії, Куби та Домініканської Республіки.

УДОД Олександр Андрійович

1. Репресії проти військових кадрів наприкінці 30-х років (на матеріалах Київського та Харківського військових округів). В кн.: Сталінізм: деякі аспекти внутрішньої та зовнішньої політики. К., 1988 (препринт № 2)
2. За стандартними звинуваченнями. К., 1990 (у співавт.)
3. О.І. Кириченко: штрихи до політичного портрета першого секретаря ЦК Компартії України в 1953—1957 рр. К., 1990 (у співавт.)
4. Чорні роки комсомолу України. К., 1990 (у співавт.)
5. Нагороди України: Історія, факти, документи, т. 1—3. К., 1996 (у співавт.)
6. Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду). К., 1996 (у співавт.)
7. Україна на шляху у світ: керівники зовнішньополітичних відомств України в 1917—1996 рр.: Біографічні нариси, документи і матеріали: Навчальний посібник. К., 1996
8. Україна: третій шанс: Кінодокументи та бесіди з дійовими особами новітньої історії. К., 2002 (у співавт.)
9. Україна: проблеми самоорганізації, т. 1—2. К., 2003 (у співавт.)
10. Пам’ятки російської історії і культури в Україні ХVII—ХХI ст.: науково-популярне видання. К., 2003 (у співавт.)
11. Історія української дипломатії в особах. К., 2004
12. Міжнаціональні відносини в Україні: стан, тенденції, перспективи. К., 2004
13. Україна—діаспора: можливості економічної співпраці, ч. 1—2. К., 2004
14. Українська фалеристика: з історії нагородної спадщини, кн. 1—2. К., 2004 (у співавт.)
15. Українці в Російській Федера- ції: Бібліографічний покажчик. К., 2004 (у співавт.)
16. Шляхи інноваційного розвитку України. К., 2004
17. Українська дипломатія: нариси історії (1917—1990 рр.). К., 2006
18. Українсько-польські відносини та боротьба за єдність України (ХIХ — початок ХХ ст.): Нариси. К., 2007 (у співавт.)
19. Українці зарубіжжя та Україна: Довідник. К., 2007 (у співавт.)
20. «Утиный суп» по-украински. Х., 2008
21. Западные избирательные системы: мифы, геополитика и права человека. Х., 2009 (у співавт.)
22. Історія української дипломатії: Біографічні нариси: Навчальний посібник. К.—Х., 2009
23. Мир без Украины К., 2009
24. Вбивство Петлюри. Х., 2010 (у співавт.)
25. Убийство Столыпина. Х., 2010 (у співавт.)
26. Петр Столыпин. Х., 2012 (у співавт.)
27. Петр Столыпин: крестный путь реформатора. М., 2012 (серия «ЖЗЛ»; у співавт.)
28. Полководцы Украины: судьбы и сражения. Х., 2012 (проект «Украина»)