ТЯГИН (Тягиня, Тегиня) — місцевість на Нижньому Дніпрі, з якою пов’язана одна з перших згадок про козацтво українське. Згідно з листуванням між крим. ханом Менглі-Ґереєм I та вел. кн. литов. Олександром "під Тягинею" 1492 козаки — "кияни і черкасці" — захопили турец. чи татар. торг. корабель.

Т. ототожнюють з городищем, розташов. в урочищі (у минулому — острові) Велике Городище при впадінні р. Тягинка в Дніпро, за 1 км на пд. від с. Тягинка Бериславського р-ну Херсон. обл. У 19 ст. тут ще стояли руїни мурованих фортифікацій та будинків. Городище вивчали В.Гошкевич (1914), М.Оленковський (із 1977). Результати досліджень дають підстави інтерпретувати Т. як фортецю на пд. кордоні Великого князівства Литовського, що була заснована вел. кн. литов. Вітовтом наприкінці 14 — на поч. 15 ст. і припинила існування в серед. 15 ст.

Існує версія, що Т. — це фортеця, збудована ханом Менглі-Ґереєм I 1491 і зруйнована влітку 1493 загонами на чолі з черкаським старостою кн. Б.Глинським та крим. царевичем на литов. службі Ізтеміром. Проте більш імовірною є думка, що ці події відносяться до Очакова.

1992 на честь 500-річчя укр. козацтва на городищі встановили монумент "Козацька слава".

У літературі Т. часто плутають з фортецею і містом Тигіна (Бендери), розташов. у сучасній Молдові.

ВОРТМАН Дмитро Якович

1. Ястребов В.Н. Опыт топографического обозрения древностей Херсонской губернии. «Записки Императорского Одесского общества истории и древностей», 1894, т. 17
2. Гошкевич В.И. Летопись музея за 1914 год, вып. 6. Херсон, 1916
3. Сыроечковский В.Е. Мухаммед-Герай и его вассалы. В кн.: Ученые записки Московского государственного университета, вып. 61: Историческая серия, т. 2. М., 1940
4. Грушевський М.С. Історія України-Русі, т. 4. К., 1993; Т. 7. К., 1995
5. Оленковський М. Cім історичних чудес Херсонщини. Херсон, 2010