Бібліографічне посилання: ЦЕЦИН, фортеця [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=tsetsyn_fortetsja (останній перегляд: 15.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЦЕЦИН — фортеця й адм. осередок, один із попередників м. Чернівці. Не раз згадується в актових джерелах Молдавського князівства як центр "Цецинської держави" — однієї з 3-х волостей Шипинської землі (уперше — під 1395, востаннє — під 1456), а також (у формі "Чечунь") у "Списку руських міст далеких і близьких". Рештки Ц. — городище /замчище на г. Цецин (нині в межах Чернівців, на зх. околиці міста), яке займає сильно видовжений майданчик площею до 1 га. 1839 на городищі знайшли скарб давньорус. срібних прикрас кінця 12 — серед. 13 ст. Дослідження тут проводили В.Милькович (1908), Т.Балан (1929) та Б.Тимощук (1956, 1976). Присутність слов’ян. та давньорус. матеріалів і особливості топографії дають підстави припускати, що на горі в 10— 13 ст. існували дерев’яно-земляні укріплення. На 2-му етапі (14—15 ст.) в центрі городища побудували круглу муровану башту-донжон діаметром 20 м, підходи до якої захищала система валів і ровів. Найбільш імовірний час спорудження башти — остання чв. 14 ст. Фортецю зруйнували в серед. 15 ст. Руїни башти зберігалися до 1959, коли їх розібрали у зв’язку зі спорудженням телевежі.