Анотація:
Робота присвячена дослідженню соціально-економічних процесів у середовищі національних меншостей УСРР на початковому етапі радянського будівництва та за часів політики коренізації. Автор з’ясовує особливості теоретичного обґрунтування соціально-економічної стратегії більшовиків стосовно етнічних меншин та його відповідність реальним соціально-економічним і національним відносинам у країні; визначає складові державної концепції соціально-економічного регулювання життя національних меншин та змінювання співвідношення в ній національно і соціально орієнтованих заходів протягом 20-х - на початку 30-х років; розкриває вплив політики коренізації в УСРР на соціально-економічну політику стосовно етнічних меншин; хід відбудовчих процесів у середовищі селянських етнічних меншостей та динаміку господарських показників колишніх іноземних колоністів протягом непу; досліджує місце і роль земельного питання, проблеми аграрного перенаселення, землевпорядження та аграрної колонізації в соціально-економічному житті етнічних меншин (економічний, соціальний та національний аспекти); характеризує концепції докорінної перебудови соціальної структури етнічних меншостей та їхнє втілення в практиці аграризації та пролетаризації євреїв і циган. У праці аналізуються національна та загальна сільськогосподарська кооперація, як два варіанти розвитку соціалістичних виробничих відносин на селі. На основі дослідження сутності виробничих взаємин та рівня розвитку продуктивних сил у селах етнічних меншин охарактеризовані вади і досягнення непу на прикладі селянських етнічних меншин. Розкриваються особливості колективізації нацменсела та її вплив на виробничий потенціал останнього. Окреме місце в роботі посідає характеристика соціальних трансформацій етнічних громад у 20-і - на початку 30-х років XX ст., втілення більшовицької програми соціальної реконструкції в етнічному середовищі УСРР та її наслідки як в окремих етнічних громадах, так і в суспільстві республіки загалом.