БОЙКО Іван Давидович (30.09.1899, с. Володькова Дівиця Ніжин. повіту Чернігів. губ. (нині с. Червоні Партизани Носівського р-ну Чернігів. обл.) – 05.06.1971, м. Київ) – дослідник історії України середніх віків. Після закінчення іст.-екон. фак-ту Ніжин. ін-ту нар. освіти (1923) працював учителем в школі. 1929–30 – аспірант Науково-дослідної кафедри історії України у Києві, 1930–32 – Харків. ін-ту укр. культури ім. акад. Д. І. Багалія. 1931–35 – вчений архівіст, с. н. с. Центр. іст. архіву (Харків), викладав у Харків. держ. ун-ті. Канд. дис. «Польське повстання 1863 р. на Україні» (1940). В роки Великої Вітчизняної війни працював зав. каф-ри історії СРСР та історії України в Об’єднаному укр. держ. ун-ті в м. Кзил-Орда (Казахстан) та зав. каф-ри історії України в Харків. держ. ун-ті. 1945–48 – зав. навчальної частини Респ. парт. школи при ЦК КПУ, проректор з наук.-вид. частини та зав. каф-ри історії СРСР Вищої парт. школи при ЦК КПУ. 1947–48 – в. о. зав. відділу історії феодалізму, 1948–52, 1956–63 – с. н. с. відділу феодалізму Ін-ту історії АН УРСР. Член делегації радянських істориків на Х Міжнародному конгресі історичних наук у Римі (1955). З 1963 – на пенсії, Докт. дис. «Селянство України в другій половині ХVІ – першій половині XVII ст.» (1964). 1966–71 – с. н. с. – консультант відділу етнографії Ін-ту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР. Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», медалями.
Основні праці: . Селянство України в другій половині ХV – першій половині XVII ст. – К., 1963. Переяславська рада та її історичне значення:. – К., 1954. Триста років возз’єднання України з Росією. – К., 1953.
Література: ЕІУ. – Т. 1. – К., 2003. Вчені Інституту історії України: Біобібліогр. довід. / Серія «Українські історики». – Вип. 1. – К., 1998. У лещатах тоталітаризму: Перше двадцятиріччя Інституту історії України НАН України (1936–1956 рр.): Зб. док. і матеріалів: У 2 ч. – К., 1996. EoU. – Vol. 1. – 1984. [Некролог] // УІЖ. – 1971. – № 8. РЕІУ. – Т. 1. – К., 1969. Учені вузів Української РСР. – К., 1968.
|