КОНСТАНТИНОВ Володимир Олександрович (25.07.1941, м. Ачинськ Красноярського краю, РФ) – дослідник історії науки і техніки. 1906 закінчив хім.-техн. фак-т Київ. політех. ін-ту. 1966–67 – технолог Янгієрського комб. залізо-бет. виробів; 1967–70 – ст. інж. Ін-ту проблем матеріалознав- ства АН УРСР; 1970–72 – ст. інж. Київ. заводу скловиробів. 1972–84 – м. н. с. відділу історії техніки Ін-ту історії АН УРСР, одночасно 1972–75 – аспірант Ін-ту. Канд. дис. «Розвиток техніки і технології виробництва скла в Українській РСР (На прикладі виготовлення листового скла)» (1982, наук. кер. – д. хім. н. М. М. Кружицький, наук. звання – к. тех. н.). 1986–93 – н. с. НВО «Будматеріали», з 1993 – с. н. с. Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК.
Основні праці: . Памятники научно-технического прогресса в УССР. – К., 1986.. Неорганическое материаловедение в СССР (история, современное состояние, перспективы развития). – К., 1983 (у співавт.).. Развитие металлургии в Украинской ССР. – К., 1980 (у співавт.).. Развитие химической технологии на Украине. – Т. 1. – К., 1976 (у співавт.).. Подол древний и современный. – К., 1989)..
Література: Вчені Інституту історії України: Біобібліогр. довід. / Серія «Українські історики». – Вип. 1. – К., 1998..
|