ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АБДУЛ-ГАМІД І

  Бібліографічне посилання: Чухліб Т.В. АБДУЛ-ГАМІД І [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Abdul_Hamid_I (останній перегляд: 20.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АБДУЛ-ГАМІД І

АБДУЛ-ГАМІД І (20.05.1725– 07.04.1789) – султан Османської імперії (1774–89). За його правління продовжувалася військ. боротьба з Австрійс. імперією (див. Австрія) та Російською імперією за територіальні володіння на Балканах та у Пн. Причорномор'ї. А.-Г. I намагався реформувати осман. армію: запросив до країни іноз. військ. спеціалістів та розпочав ліквідовувати сипахійську систему, за якою військ. ленники одержували в пожалування землю, й реорганізовувати яничарський корпус (див. Яничари). Після поразки від рос. армії під м. Козлуджі (нині с. Суворово, побл. Варни, Болгарія) 20(09) черв. 1774 доручив великому візирові Мугсину-заде підписати з Росією Кючук-Кайнарджійський мирний договір, що припинив російсько-турецьку війну 1768–1774 і фіксував відділення Кримського ханства від Осман. імперії (остаточно воно перейшло до Росії 1783) разом з тер. Крим. п-ова і причорномор. степами між річками Бердою, Пд. Бугом, м. Керч, Єнікале, Кінбурн з околицями. 21(10) берез. 1779 в султанському палаці Айнали-Кавак (Стамбул) А.-Г. I підписав додаткову угоду (роз'яснювальну Айнали-Кавакську конвенцію 1779), що оголошувалася частиною турец.-рос. договору 1774. Згідно з нею, Туреччині поверталися землі між Дністром і Пд. Бугом, що належали татарам. У ст. 5 пункті 3 цієї угоди султан обіцяв перевести козаків, які перебралися на тер. Туреччини після розгрому Запорозької Січі 1775 (бл. 12 тис. осіб), подалі від берегів Чорного м., на правий берег Дунаю, де вони невдовзі заснували Задунайську Січ. У квіт. 1775 А.-Г. I підписав договір з імп. Йосифом II, за яким захоплена перед тим австрійс. військами Буковина разом з містами Чернівці і Сучава (нині Румунія) перейшла до Австрії. У серп. 1787 під впливом англ. дипломатії султан розпочав чергову війну з Рос. імперією. Протягом останніх років життя султана (1787–89) – у битвах з військами Г.Потьомкіна та О.Суворова (у їхньому складі активну участь брали підрозділи укр. козацтва) під Кінбурном, Очаковом, Фокшанами, Римником (нині м. Римніку-Серат, обидва – Румунія) і Хаджибеєм (нині на тер. Одеси) – турец. війська зазнали поразки. А.-Г. I мав 22 ді- тей, серед них – майбутній султан Осман. імперії Магмуд II.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Дружинина Е.И. Кючук-Кайнарджийский мир 1774 года (его подготовка и заключение). М., 1955
  2. Лорд Кипросс. Расцвет и упадок Османской империи. М., 1999.

Посилання:
  • АЙНАЛИ-КАВАКСЬКА КОНВЕНЦІЯ 1779
  • АВСТРІЯ
  • БУКОВИНА
  • КЕРЧ
  • КІНБУРН
  • КЮЧУК-КАЙНАРДЖІЙСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1774
  • ОЧАКІВ
  • ОДЕСА
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПОТЬОМКІН ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1768–1774
  • СУВОРОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЯНИЧАРИ
  • ЙОСИФ II
  • ЗАДУНАЙСЬКА СІЧ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)