ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АБРАМОВИЧ ДМИТРО ІВАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Плахонін А.Г. АБРАМОВИЧ Дмитро Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Abramovych_D (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АБРАМОВИЧ ДМИТРО ІВАНОВИЧ

АБРАМОВИЧ Дмитро Іванович (07.08(26.07).1873 – 04.03.1955) – філолог, історик літ. Чл.-кор. РАН (1921, з 1925 – АН СРСР). Н. в м. Гулевичі Луцького пов. Волин. губ. (нині с. Гулівка Ковельського р-ну Волин. обл.). Закінчив Петерб. духовну акад. (1897), навч. у Петерб. ун-ті та Ар- хеол. ін-ті, де слухав лекції О. Соболевського, В. Ламанського, О.Веселовського та ін. Учень О. Шахматова. Викладав у різних навч. закладах Санкт-Петербурга, згодом – на Вищих (Бестужевських) жін. курсах, в Археол. ін-ті, Петерб. ун-ті. 1903–09 керував каф-рою рос. та старослов'ян. мов Петерб. духовної акад., звідки його було звільнено за політичну неблагонадійність. Після Жовтневої революції 1917 обіймав професорські посади у Ленінгр. ун-ті, а 1939– 41 – у Смоленському пед. ін-ті. Активно співпрацював з Комісією укр. письменства доби феодалізму та торг. капіталізму ВУАН, Ленінгр. т-вом дослідників укр. історії, письменства та мови. Після II світ. війни викладав у Вільнюському університеті.

Серед наук. інтересів – рос. літ. (редагував академічне зібр. тво- рів М.Лермонтова, 1910–13), археографія (описи рукописів б-к Петерб. АН та Софійського собору м. Києва). Найбільший внесок зробив у вивчення історії давньорус. письменства. Перше його наук. дослідження "К вопросу об источниках Несторова "Жития преподобного Нестора Печерского"" (1898) увійшло до магістерської дис. "Исследование о Киево-Печерском патерике как историко-литературном памятнике" (1901).

Результатом його багаторічних досліджень Патерика Києво-Печерського стали кілька академічних вид. цього джерела: "Киево-Печерский патерик" (1911), "Києво-Печерський патерик: Вступ, текст, примітки" (1931, перевид. 1991). Взявши за основу вид. другу Касіанівську редакцію патерика 1462, А. доповнив її текстом Арсеніївської редакції 1402, а також простежив зміни у тексті пам'ятки до синодального видання 1759. Ці публікації зберігають своє наук. значення й досі. Серед ін. розвідок А. важливими є дослідження історії Ізборника 1076, "Великих Четьї-Міней" Димитрія Ростовського та ін.

П. у м. Вільнюс.

дата публікації: 2003 р.

Праці:
  1. К вопросу об объеме и характере литературной деятельности Нестора-летописца. В кн.: Труды ХI Археологического съезда, т. 2. М., 1902
  2. До питання про джерела Ізборника Святослава 1076 р. "Науковий збірник Ленінградського товариства дослідників української історії, письменства та мови", 1929, т. 2
  3. Ізборник Святослава 1076 р. і патерики. Там само, 1931, т. 3.
Література:
  1. Берков П.Н. Хронологический список печатных работ члена-корреспондента АН СССР Д.И. Абрамовича (1873–1955) и литературы о нем. В кн.: Труды отдела древнерусской литературы, т. 12. М., 1956.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АРХЕОГРАФІЯ
  • ДИМИТРІЙ РОСТОВСЬКИЙ
  • ЛАМАНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • ПАТЕРИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШАХМАТОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СОБОЛЕВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • СОФІЙСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІ
  • ВІЛЬНЮС
  • ВІЛЬНЮСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917

  • Пов'язані терміни:
  • КОДИКОГРАФІЯ
  • ТОВАРИСТВО ДОСЛІДНИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ, ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ В ЛЕНІНГРАДІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)