ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АКЦИЗ

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. АКЦИЗ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Aktsyz (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АКЦИЗ

АКЦИЗ (франц. accise, від лат. accido – обрізаю) – вид непрямого податку на товари, переважно широкого вжитку, а також на певні послуги. З ранньофеодального часу став важливим джерелом прибутків держ. бюджету, а також дієвим інструментом внутр. екон. політики багатьох країн. На укр. землях А. запроваджений за доби Російської імперії. У розмовній мові того часу А. називали також установи, які опікувалися збиранням цього податку. А. оподатковувалися, як правило, алкогольні напої, тютюн, цукор, сіль, сірники, чай, свічки, нафтові продукти та деякі ін. товари. А. здебільшого надходив до держ. скарбниці, але інколи йшов до місц. бюджетів, зокрема, на утримання органів місц. самоврядування. Так, частина А. за продаж м'яса у Києві в 19 ст. йшла до міськ. бюджету.

А. стягувався зі споживача шляхом збільшення ціни товару або тарифів на послуги, а також з підприємців через оподаткування різних стадій вир-ва товару. Практикувалася система абонентів, тобто попередня сплата А., яка підтверджувалася штемпелем, а також збір А. лише з певних стадій переміщення товару. Розмір А. визначався залежно від кількості та якості товарів. Товари, які експортувалися за кордон, як правило, А. не оподатковувалися. Протягом 19 – на поч. 20 ст. у Рос. імперії існували досить значні регіональні відмінності у стягуванні А., який часто поєднувався з патентними зборами та ін. податками. 1860–61 були створені спец. місц. установи – губернські та обласні акцизні управління, які спершу опікувалися зборами А. з алкоголю, а потім з усіх ін. товарів. До складу цих установ входили управителі, ревізори, техніки, чиновники з суд. частини, контролери, наглядачі, канцеляристи та ін. У Волин., Подільській, Бессарабській та ін. губерніях функціонувала т. зв. корчмова сторожа, яка здійснювала нагляд за сплатою А. та вела боротьбу з контрабандою алкоголем тощо.

А. збирався урядами Української Народної Республіки та Української Держави. В СРСР А. оподатковувалася низка товарів, зокрема алкоголь, тютюн, текстиль у період нової економічної політики. 1930 А. був замінений податком з обігу. В сучасній Україні він має назву акцизний збір і регулюється декретом КМ України від 26 груд. 1992 "Про акцизний збір".

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Яснопольский Н. О географическом распределении государственных доходов России. К., 1890
  2. Порш М. Україна в державнім бюджеті Росії. Катеринослав, 1918
  3. Лебідь-Юрчик Х. Бюджетове право. Львів, 1927
  4. Тимошенко В. Україна і Росія в їх економічних взаємовідношеннях. "Український економіст", 1928, т. 1
  5. Основы финансовой системы СССР. М., 1930
  6. Рубановський П. Державні податки. Х., 1932
  7. Зозуля Я., Мартос Б. Гроші Української Держави. Мюнхен, 1972
  8. Гнатишак М. Державні гроші України 1917–1920 років: Ілюстрований історико-іконографічний нарис. Клівленд, 1973.

Посилання:
  • КИЇВ
  • НЕП, НОВА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА

  • Пов'язані терміни:
  • ФІЛАТЕЛІЯ
  • КАЗЕННА ПАЛАТА
  • КОМІТЕТ МІНІСТРІВ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
  • ОЛЕКСАНДР ІІІ
  • ПРОПІНАЦІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)