ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АЛЕБАРДА

  Бібліографічне посилання: Тоїчкін Д.В. АЛЕБАРДА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Alebarda (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АЛЕБАРДА

АЛЕБАРДА (від середньовічного нім. helmbarte – helm (давньонім. helmo) – руків'я і barte (від давньонім. barta) – сокира; звідси франц. hаllebarde, з італ. alabarda) – різновид холодної древкової зброї поліфункціонального призначення. Складається з древка та прикріпленої до нього бойової частини, яка спочатку була комбінацією двох гол. елементів: бойової сокири та списа (на Сх. – келепа та списа), а також додаткових: чекана, бойового молота, гаків тощо. Осн. призначення А. – нанесення січних, колючих, іноді пробивних (або розбивних) ударів. Для бойової частини А. також характерні деякі додаткові функції – захват бойових частин зброї, або частин тіла супротивника, стягування вершника з коня тощо.

Уперше А. з'явилася в Давньому Китаї з кінця ІІ тис. до н. е. Її бойова частина поєднувала спис та китайс. різновид келепа. Пізніше келеп було замінено на лезо-гарду у формі півмісяця. Існували найрізноманітніші різновиди такої зброї (варіювалися довжина древка – від 1 до 3,5 м і більше, розміри та кількість елементів бойової частини), що робило її придатною для бойового використання як вершниками, так і пішими.

Від 14 ст. А. набула поширення у Зх. Європі, вперше з'явившись у Швейцарії та Німеччині. Розрізняють нім. й італ. А. Перші мали більш вузьке і довге лезо. Клинки італ. А. були різноманітних форм і часто прикрашалися декором.

Пізніше спис та сокира бойової частини трансформувалися в оригінальні різновиди: виникла А. з широким дволезовим клинком (глефа), кривим клинком, клинком у вигляді півмісяця тощо. Середня довжина європ. А. складала 180–220 см.

Від 14 до 16 ст. А. була на озброєнні піхоти багатьох європ. країн. Від 16 ст. замінюється пікою, зберігаючи до 18 ст. функцію зброї палацової охорони та парадної зброї.

На тер. сучасної України А. в 16–18 ст. використовувалась у військах ін. країн (Речі Посполитої, Рос. д-ви). Для укр. козаків та селян А. як зброя не характерна.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Boeheim W. Handbuch der Waffenkunde. Leipzig, 1890
  2. Винклер П., фон. Оружие: Руководство к истории, описанию и изображению ручного оружия с древнейших времен до начала века. М., 1992
  3. Асмолов К.В. История холодного оружия, ч. 2. М., 1994
  4. Merriam Webster's Collegiate Dictionary. Springfiеld, 1995
  5. Кулинский А.Н. Русское холодное оружие. СПб., 2001.

Посилання:
  • РІЧ ПОСПОЛИТА

  • Пов'язані терміни:
  • ДРАБ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)