ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АНАФЕМА

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. АНАФЕМА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Anafema_ta (останній перегляд: 21.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АНАФЕМА

АНАФЕМА (анатема; від грец. – прокляття) – у християнстві відлучення від Церкви єретиків (див. ЄРЕСІ) або непокаянних грішників з оголошенням довічного прокляття. Застосовується від часів Халкідонського собору 451 (див. Собори вселенські). Право проголошувати А. мають виключно церк. ієрархи. А. є актом охорони вірних Церкви від осіб, які порушують її усталені церк. канони та цінності. Однак на практиці чин А. часто застосовувався церк. владою під тиском влади світської з метою дискредитації політ. та ідейних супротивників, під час церк. розколів тощо. 1054 після поділу християн. церков на Сх. та Зх. (православ'я і католицизм), рим. Папа Лев IX та константиноп. патріарх Керулларій проголосили взаємну А., яка була скасована тільки 1964 під час першої зустрічі в Єрусалимі Папи Павла VI і константиноп. патріарха Афінагора. Численні випадки використання чину А. відомі як в укр., так і в рос. історії. Моск. митрополит Фотій піддав А. київ. митрополита Григорія Цамблака, обраного 1415 всупереч волі константиноп. патріарха Євтимія. Моск. патріарх Йоасаф II на Моск. церк. соборі 1667 наклав А. на старообрядців (див. Старообрядництво). Протягом 17– 18 ст. у Рос. д-ві церк.-соборному вирішенню чину А. фактично відводиться тільки виконавча функція політ. рішень світської влади. Так, А. з політ. мотивів були піддані відомі ватажки сел. і козац. рухів І.Болотніков, С.Разін та О.Пугачов. 1708–09 церк. ієрархи на вимогу Петра I наклали А. на гетьмана І.Мазепу. З огляду на політ. мотиви цього акту та практику накладання А., яка склалася на той час у Рос. д-ві, чимало укр. дослідників піддають сумніву його відповідність канонам церк. права, зокрема, підкреслюють, що накладання А. на І.Мазепу є більше сусп.-політ. заходом, а не реліг. покаранням. 1901 Синод наклав А. і відлучив від Церкви відомого рос. письменника Л.Толстого.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Бачинський Є. Російська протиканонічна анатема на гетьмана України Івана Мазепу. Женева, 1932
  2. Біднов В. Церковна анатема на гетьмана Івана Мазепу. В кн.: Мазепа: Збірник, т. 2. Варшава, 1939
  3. Лотоцький О. Справа правосильності анатемування гетьмана Івана Мазепи. Там само
  4. Купранець О. Виклятий гетьман Мазепа. Торонто, 1958
  5. Олексіїв Г. Анатемування Мазепи російською церквою. В кн.: Календар-альманах видавництва "Тризуб", 1975. Вінніпег, 1975
  6. Вінтоняк О. Анатема на гетьмана Мазепу. "Український історик", 1990, № 1/4
  7. Ковалевська О. Гетьман Іван Мазепа: проблема "зради" та "анафемування" в українській та російській історіографії. "Історіографічні дослідження в Україні", 1999, вип. 7
  8. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. Нью– Йорк–К.–Львів–Париж–Торонто, 2001.

Посилання:
  • БОЛОТНІКОВ ІВАН ІСАЙОВИЧ
  • ЄРЕСІ
  • КАТОЛИЦИЗМ
  • ХРИСТИЯНСТВО НАРОДНЕ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПРАВОСЛАВ'Я
  • СОБОРИ ВСЕЛЕНСЬКІ
  • СТАРООБРЯДСТВО
  • СИНОД
  • ТОЛСТОЙ ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЦАМБЛАК ГРИГОРІЙ

  • Пов'язані терміни:
  • ЄВПРАКСІЯ ВСЕВОЛОДІВНА
  • ГЕННАДІЙ
  • КОНТРРЕФОРМАЦІЯ
  • КРОКОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (ЙОСАФ)
  • КИЇВСЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ ЦЕРКОВНИЙ СОБОР 1628
  • МАКСИМОВИЧ ІОАНН
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)