Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. АНАНЬЇВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ananiv (останній перегляд: 21.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АНАНЬЇВ – місто Одес. обл., райцентр. Розташов. на р. Тилігул, за 15 км від залізничної ст. Жеребкове. Нас. 9,4 тис. осіб (2001).

Вперше згадується 1767 як козац. слобода Анані (від імені першопоселенця – запороз. козака Ананія), що виникла на тер., підвладній Османській імперії. За Ясським мирним договором 1791 ця тер. приєднана до Російської імперії, а слобода Анані передана невдовзі казенному відомству. 1834 слобода стала повітовим містом Херсонська губернія – Ананьєвом. З 1920 – повітовий центр Одеська губернія. З 1922 – райцентр, з 1924 – у складі Молдав. Автономної СРР (від 1937 – 0Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка), з 1940 – Одес. обл. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941– 1945 з 7 серп. 1941 по 31 берез. 1944 перебував під румун. окупацією (див. Трансністрія).

1977 в А. засновано істор.-худож. музей. Істор. пам'ятки: собор св. Олександра Невського (19 ст.), будинки г-зій чол. (1875) і жін. Маріїнської (1876).