ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АНЕКДОТИ

  Бібліографічне посилання: Удод О.А. АНЕКДОТИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Anekdoty (останній перегляд: 20.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АНЕКДОТИ

АНЕКДОТ (франц. anecdote, від грец. – άνέϗδοτοζ "не готовий у люди", у переносному значенні – неопубл., невиданий) – коротка забавна оповідь актуального сусп.-політ., побутового чи ін. значення із дотепним, сатиричним або жартівливим забарвленням. Має багатофункціональний характер. Уперше термін "А." вжив візант. історик 6 ст. Прокопій Кесарійський у кн. "Таємні історії". До А. він зарахував усні оповіді про відомих людей, що поширювалися, так би мовити, неофіційно.

Укр. фольклористика розцінює А. як жанр усної нар. творчості, твір сатиричного та політ. спрямування, різновид гумористичної літератури.

В істор. джерелознавстві А. трактується як різновид усних джерел істор. інформації поруч із думами, піснями, переказами, прислів'ями, крилатими виразами та ін. (Е.Бернгейм, С.Макарчук, О.Медушевська та ін.).

У рад. тоталітарному та посттоталітарному сусп-ві (див. СРСР) А. (особливо політ. та істор.) були способом психологічного опору комуніст. режимові й важливим елементом конформістського пристосування переважної більшості людей до цього режиму. Школярі розповідали сатиричні А. про Л.Брежнєва і вихваляли його в своїх творах як визначну людину. Користувалися популярністю А. про "бандерівців", "вуйків", "москалів" та "жидів". За розповсюдження політ. А. влада всіляко переслідувала, вдаючись у 1930– 40-х рр. навіть до ув'язнення. Тому не дивно, що, напр., істор. А. виявились у щоденниках С.Єфремова поруч із найтаємнішими особистими документами і записами, що ніколи не планувалися ні до публікації, ні для читання іншими. Видані уже 1997 щоденники ці переконливо свідчать про важливу роль А. в духовному житті укр. сусп-ва 1920-х рр.

Творення та поширення політ. та істор. А. перебуває у прямому зв'язку з цензурою: чим меншою є сфера забороненого, тим вужчою є тематика А. й сфера їх поширення.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Гнатюк В. Галицько-руські анекдоти. В кн.: Етнографічний збірник, т. 6. Львів, 1899
  2. Кімакович І.Г. Українські народні анекдоти, жарти, дотепи. К., 1967
  3. Українські анекдоти. К., 1995
  4. Традиційний анекдот у контексті сміхових явищ української культури. К., 1996
  5. Удод О.А. "… А новітній фольклор невблаганно своє зазначає", або Історичні анекдоти від Сергія Єфремова. В кн.: Історія: осягнення духовності. К., 2001.

Посилання:
  • БРЕЖНЄВ ЛЕОНІД ІЛЛІЧ
  • ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО ІСТОРИЧНЕ
  • ЄФРЕМОВ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)