ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АНГЛО-ФРАНЦУЗСЬКА УГОДА ПРО РОЗПОДІЛ СФЕР ВПЛИВУ 23 ГРУДНЯ 1917

  Бібліографічне посилання: Симоненко Р.Г. АНГЛО-ФРАНЦУЗСЬКА УГОДА ПРО РОЗПОДІЛ СФЕР ВПЛИВУ 23 ГРУДНЯ 1917 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Anhlo_frantsuzska_uhoda_1917 (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АНГЛО-ФРАНЦУЗСЬКА УГОДА ПРО РОЗПОДІЛ СФЕР ВПЛИВУ 23 ГРУДНЯ 1917

АНГЛО-ФРАНЦУЗЬКА УГОДА ПРО РОЗПОДІЛ СФЕР ВПЛИВУ В РОСІЇ 1917 – таємний документ гол. д-в АНТАНТА про розгортання й координацію акцій, спрямованих на протидію німцям і "відновлення порядку" в стратегічно важливих регіонах колиш. Російської імперії, де Париж і Лондон мали серйозні екон. й геополіт. інтереси. Угоду прискорили Жовтнева революція 1917 і рад.-нім. перемир'я 15 груд. 1917. З пропозицією "розмежування Півдня Росії на англійську й французьку сфери впливу" виступив Париж. У день підписання угоди 23 груд. в Парижі відбулися переговори на високому рівні. Господарів представляли прем'єр-міністр Франції Ж.Клемансо, міністр закордонних справ С.Ж.М.Пішон, нач. генштабу Ф.Фош, гостей – військ. міністр Мілнер, міністр блокади й друга особа МЗС Р. Сесіль, нач. військ. розвідки Макдоно. Посилаючись на велику франц. військ. місію (300 офіцерів) у Яссах (Румунія) і фінансові можливості, Клемансо домагався включення України й "прилеглих районів" у франц. зону впливу. Він вважав, що: а) "Україна є потенційним притулком румунського уряду та його армії"; б) тут зосереджено величезні запаси продовольства, які не повинні дістатися німцям. Угода відображала показові зміни політики Антанти в "російському питанні". Лондон і Париж наприкінці 1917 – поч. 1918 понад усе прагнули не допустити виходу Росії з війни (див. Перша світова війна), а тому, обговорюючи власні дії з реалізації угоди і відзначаючи слабкість уряду Рад. Росії – Раднаркому – та уряду Української Народної Республіки, вони, однак, домовилися підтримувати з останніми неофіц. відносини, сподіваючись використати їх для утримання найважливіших флангів Сх. фронту. Текст угоди був досить загальним. Він передбачав розподіл "зон операцій" (ст. 1) і "сфер впливу" (ст. 3). Франції відводилися БЕССАРАБІЯ, Україна, Крим; Англії – "козачі й кавказькі території", Вірменія, Грузія, Курдистан (пн.-сх. тер. сучасної Туреччини). За ст. 2 Франція виділяла 100 млн франків кредиту для Добровольчої армії ген. М. Алексєєва, діючи на Дону разом з Англією. Створювався центр. міжсоюзницький орган для фінансування сил, що підтримували Антанту.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Documents on British Foreign Policy 1919–1939. First Series, v. III, 1919. London, 1949
  2. Kettle M. The Allies and the Russian Collapse. March 1917 – March 1918. London, 1981
  3. Симоненко Р.Г. Первый антисоветский сговор империалистов. "Вопросы истории", 1987, № 12.

Посилання:
  • АЛЕКСЄЄВ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • АНТАНТА
  • БЕССАРАБІЯ
  • ДОБРОВОЛЬЧА АРМІЯ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917

  • Пов'язані терміни:
  • АНТАНТА
  • АНТАНТИ ВІЙСЬКОВА ПРИСУТНІСТЬ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)