ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АННА ЯРОСЛАВНА

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. АННА ЯРОСЛАВНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Anna_Y (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АННА ЯРОСЛАВНА

АННА ЯРОСЛАВНА (бл. 1032 – після1075, не пізніше 1089) – середуща дочка київ. кн. Ярослава Мудрого. Згадується лише в іноз. джерелах. Друга дружина франц. короля Генріха I Капета (1031– 61), з яким урочисто побралася у м. Реймс (Франція) 19 трав. 1051. Цей шлюб деякі вчені розглядають як наслідок охолодження русько-герм. відносин (активних у 30-ті – 40-ві рр. 11 ст.). Мала двох синів: старшого, майбутнього короля Франції Філіппа I (1061–1108), і молодшого Гуго, засн. династії графів Вермандуа, одного з керівників 1-го Хрестового походу (див. Хрестові походи). Після смерті Генріха А.Я. залишила королів. двір. Регентом при малолітньому Філіппові став чоловік сестри покійного короля граф Балдуїн Фландрський. Будучи опікункою сина, А.Я. підписувала разом з ним деякі держ. грамоти. 1062 вона вдруге вийшла заміж за графа Рауля де Крепі-і-Валуа, котрий раніше очолював феод. опозицію до її чоловіка. Оскільки Рауль уже мав законну дружину, церква не визнала його новий шлюб, і Папа Олександр II відлучив його від церкви. Після смерті графа 1074 А.Я. вернулася до двору сина. Вона продовжує ставити свій підпис на держ. актах. На одному з них є кириличний підпис: "Анна Ръина", тобто "Анна королева" (латиною). Відомий лист рим. папи Миколая II до А.Я. (1059), в якому він наголошує на її благочесті й щедрості стосовно церкви (заснувала, зокрема, монастир св. Вінцента в Санлісі, на пн. від Парижа, де вона жила після смерті Генріха I). Востаннє ім'я А.Я. стоїть на документі 1075. Подальша її доля невідома. Дехто з істориків вважає, що вона вернулася на Русь, однак цьому немає підтвердження в джерелах. Наприкінці 17 ст. вчений абат Менетріє виявив надгробок А.Я. у церкві Вільєрського абатства поблизу м. Етамп у Франції. Напис на надгробку: "Тут лежить пані Анна, вдова короля Генріха".

дата публікації: 2003 р.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ХРЕСТОВІ ПОХОДИ

  • Пов'язані терміни:
  • ДИПЛОМАТІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
  • ФРАНЦІЯ, ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА
  • КРУК ГРИГОРІЙ ЯКОВИЧ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • РЕЙМСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ
  • ЯРОСЛАВ МУДРИЙ, ЯРОСЛАВ-ГЕОРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)