ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ БОРИС ДМИТРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Брега Г.С. АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ Борис Дмитрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Antonenko_Davydovych_B (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ БОРИС ДМИТРОВИЧ

АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ Борис Дмитрович (справжнє прізв. – Давидов; 05.08(24.07).1899 – 08.05. 1984) – укр. письменник, науковець, публіцист, критик, перекладач. Н. в м. Ромнив родині залізничника. 1917 закінчив Охтирську г-зію. Навч. на природничому від. Харків., історико-філол. ф-ті Київ. ун-тів та в Ін-ті нар. освіти (Київ). Через матеріальні нестатки вищої освіти не здобув. 1920–21 – зав. нар. освітою в Охтирці. Друкувався з 1923. Був чл. літ. орг-ції "Ланка" ("Марс").

Автор понад двох десятків книг, серед них: "Лицарі абсурду" (1923), зб. оповідань "Запорошені силуети" (1925), "Тук-тук" (1926), "Справжній чоловік" (1929), повість "Смерть" (1928), зб. літ. репортажів "Землею українською" (1930), роман "За ширмою" (1936), зб. оповідань "Слово матері" (1960), цикл "Сибірські новели" (1989), наук. праці, зокрема, про к-ру укр. мови – "Про що і як" (1962), "В літературі й коло літератури" (1964), "Як ми говоримо" (1970, 1991, 1994) та ін. Перекладав з рос. і нім. літ. Лауреат Держ. премії ім. Т.Шевченка (1992, посмертно).

Репресований 1935. Реабілітований. У 1960–80-х рр. справив неабиякий вплив на розвиток укр. нац. руху. Неодноразово переслідувався КДБ.

П. у м. Київ.

дата публікації: 2003 р.

Праці:
  1. На довгій ниві. Вибрані твори. К., 1967
  2. Як ми говоримо. К., 1970
  3. Смерть
  4. Сибірські новели
  5. Завищені оцінки: Повісті, новели, оповідання. К., 1989
  6. Нащадки прадідів. К., 1998
  7. Твори, т. 1–2. К., 1999.
Література:
  1. Бойко Л. Борис Антоненко-Давидович. В кн.: Українські радянські письменники, вип. 6. К., 1968
  2. Його ж. Лицар правди і добра. "ЛУ", 1989, 10 серп.
  3. Його ж. Антоненко-Давидович Б. З порога смерті… Письменники України – жертви сталінських репресій. "ЛУ", 1991, 9 трав.
  4. Павленко С.О. Скарбничий рідного слова. "Українська мова і література в школі", 1992, № 9–10
  5. Дудченко Б. Б.Антоненко- Давидович. "Українське слово", 1994, 13 жовт.
  6. Голуб Я. Спогади про мого батька. "Березіль", 1995, № 1–2.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • КИЇВ
  • ОХТИРКА
  • РОМНИ

  • Пов'язані терміни:
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • КОСТЕНКО ЛІНА ВАСИЛІВНА
  • КРЮКОВ БОРИС ІВАНОВИЧ
  • ЛІТЕРАТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХІДНЯ УКРАЇНА, СПІЛКА РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПИСЬМЕННИКІВ ЗАХІДНЯ УКРАЇНА, ЛІТЕРАТУРНО-АРТИСТИЧНЕ ТОВАРИСТВО У КИЄВІ
  • МАРЧЕНКО ВАЛЕРІЙ ВЕНІАМІНОВИЧ
  • МОРОЗ ВАЛЕНТИН ЯКОВИЧ
  • НАША КУЛЬТУРА
  • НАЦІОНАЛЬНА ПРЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • П'ЯДИК ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • РОМНИ
  • РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
  • СУЧАСНИК, КЛУБ ТВОРЧОЇ МОЛОДІ
  • СУМСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЖИТТЯ Й РЕВОЛЮЦІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)